chrome firefox opera safari iexplorer

Львівські альпіністи назвуть гору на Кавказі на честь Степана Бандери

18 липня 2012 о 10:53

Львівські альпіністи з клубу «Екстрем» учора здійснили сходження на безіменну вершину висотою 4125 м у районі Казбегі на кордоні Грузії та Росії. У рамках громадської акції «Герої України на вершинах світу» цю гору вони планують назвати на честь лідера ОУН Степана Бандери. У штурмі вершини взяли участь шість досвідчених альпіністів­українців, iз них п’ятеро львів’ян та один тернополянин. Профінансував акцію тернопільський громадський діяч Михайло Апостол.

«Згідно з результатами соціологічних опитувань, Степан Бандера — найзнаменитіша людина в Україні. Зважаючи на те, скільки вершин носять імена славетних героїв, ми вирішили зайнятися пошуком такої вершини, яку можна було б назвати на честь Бандери, — розповів «УМ» керівник групи альпіністів львівського гірського клубу «Екстрем» Мар’ян Нищук. — Обрана нами вершина головного кавказького хребта має доволі символічне значення. Вона розташована на російсько­грузинському кордоні так, що з неї видно вершини інших гір Росії, Грузії i багатьох інших регіонів. Це безпосередньо асоціюється з тією ідеєю, за яку все життя боровся Степан Бандера, втілює прагнення провідника ОУН­УПА створити конгрес боротьби поневолених народів».

Підкоривши гору, альпіністи планували встановити там меморіальну дерев’яну таблицю з іменем Степана Бандери та розгорнути прапори України й УПА. За словами учасників сходження, невдовзі вершина отримає назву офіційно. Альпіністи та представники Львівської, Тернопільської й Івано­Франківської областей звернуться з відповідним листом­проханням до Грузинського географічного товариства. За словами Нищука, у жовтні вони хочуть поїхати в Тибет, знайти там гору і назвати її іменем митрополита Андрея Шептицького. Також у планах — поїздка в Південну Америку, де нові вершини, ймовірно, отримають назви на честь колишнього предстоятеля УГКЦ Йосипа Сліпого та першого голови ОУН Євгена Коновальця.

29 листопада

Інші дати
Народився Григорій Квітка-Основ’яненко
(1778, с.Основа, нині – м. Харків – 1843) – український прозаїк, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Найвидатніші твори – «Конотопська відьма», «Маруся», «Сватання на Гончарівці», «Шельменко-Денщик».
«Як говоримо, так і писати треба» (Григорій Квітка-Основ’яненко)
Розгорнути
Народився Григорій Косинка
(1899, с.Щербанівка, Київська область - 1934) — український письменник. Автор творів «На золотих богів», «Заквітчаний сон», «В житах», «Політика», «Фавст», Серце» та ін.
Розгорнути