chrome firefox opera safari iexplorer

За небесні ліхтарики можуть карати штрафом до 170 грн

05 липня 2012 о 09:06

Останнім часом багато громадян з радістю долучаються до китайської традиції – запуску небесних ліхтариків. При цьому мало хто звертає увагу на те, що згаслі паперові конструкції «осідають» на землі, як сміття, а в палаючому стані несуть реальну пожежну небезпеку.

Про це попереджає прес-служба МНС.

Маленькі червоні крапки, що пливуть по небу над містом для багатьох вже стали звичною картиною. У темний час доби запущений ліхтар красиво підсвічується вогнем від пальника. Летить він 15-20 хвилин зі швидкістю вітру, піднімаючись на висоту до 500 метрів, а іноді навіть до одного кілометра. Але чи так безпечні насправді «чудо — ліхтарі»?

Фото us.org.ua

З пересторогою до появи гарячих повітряних куль відносяться пожежники. МНС нагадує, що не можна запускати небесний ліхтарик в безпосередній близькості від дерев, ліній електропередач, автозаправок, аеропортів, аеродромів, складів пально-мастильних матеріалів, будинків і споруд.

Для розваги необхідно вибирати відкриту територію.

Категорично не можна використовувати небесний ліхтарик при швидкості вітру більше 5 м/с, оскільки політ буде неконтрольованим і куля може залетіти у відкрите вікно чи заплутатися в проводах. Ліхтарик може змінити напрям руху і полетіти у бік житлових будинків або лісової зони, приземлитися не тільки на дерево, автомобіль, але і на суху траву.

МНС нагадує, що небесний ліхтарик — це не іграшка! В Україні оголошено найвищий, 5 клас, пожежної небезпеки, а тому будь-яке використання відкритого вогню може привести до масштабної трагедії.

Запуск ліхтариків є таким же порушенням, як і недотримання правил пожежної безпеки при використанні відкритого вогню.

Приміром, аналогічним порушенням є розпалювання багаття у заборонених місцях і в невідповідних умовах. За це порушення Кодексом України про адміністративні правопорушення (стаття 175) передбачено покарання у вигляді штрафу до 170 грн, нагадує МНС.

«Рідна країна»

8 листопада

Інші дати
Народився Дмитро Байда-Суховій
(1882, с. Нагірне, Полтавська область – 1974) – український актор, режисер, бандурист, збирач і пропагандист українських народних пісень, один із засновників українського кіно. На початку 1910-х років одним з перших в Україні почав фільмувати театральні постановки, створивши популярні на той час фільми "Кума Хвеська" (1910), "Жидівка-вихрестка" (1911), "Змія підколодна" (1911), "Сватання на вечорницях" (1911), "Три кохання в мішках" (1911), "Навкруги зрада" (1912), "Шельменко-денщик", "Запорізький скарб" (1912), "Спіть, орли бойові" (1914). Німі картини озвучувалися прямо під час показу глядачам – музикою, шумами й акторами, які за екраном дублювали самі себе. Крім того, Дмитро Байда-Суховій акомпанував своїм стрічкам грою на бандурі.
Розгорнути
Народився Африкан Криштофович
(1885, с. Криштоповка, Харківська область – 1953) – вчений геолог, палеоботанік, засновник радянської палеоботанічної школи.
Розгорнути
Народився Олесь Досвітній
(Олександр Скрипаль-Міщенко) (1891, м. Вовчанськ, Харківська область - 1934) - українського письменника. Один з організаторів Ялтинської і Одеської кінофабрик. Автор оповідань та повістей: «Алай», «Гюлле», «Нотатки мандрівника», «На плавнях», «Піймав», «Постаті», «Сірко», «На той бік», «Новели»; романів «Американці», «Хто», «Нас було троє», «Кварцит».
Розгорнути

Новини Дивитися всі