chrome firefox opera safari iexplorer

За небесні ліхтарики можуть карати штрафом до 170 грн

05 липня 2012 о 09:06

Останнім часом багато громадян з радістю долучаються до китайської традиції – запуску небесних ліхтариків. При цьому мало хто звертає увагу на те, що згаслі паперові конструкції «осідають» на землі, як сміття, а в палаючому стані несуть реальну пожежну небезпеку.

Про це попереджає прес-служба МНС.

Маленькі червоні крапки, що пливуть по небу над містом для багатьох вже стали звичною картиною. У темний час доби запущений ліхтар красиво підсвічується вогнем від пальника. Летить він 15-20 хвилин зі швидкістю вітру, піднімаючись на висоту до 500 метрів, а іноді навіть до одного кілометра. Але чи так безпечні насправді «чудо — ліхтарі»?

Фото us.org.ua

З пересторогою до появи гарячих повітряних куль відносяться пожежники. МНС нагадує, що не можна запускати небесний ліхтарик в безпосередній близькості від дерев, ліній електропередач, автозаправок, аеропортів, аеродромів, складів пально-мастильних матеріалів, будинків і споруд.

Для розваги необхідно вибирати відкриту територію.

Категорично не можна використовувати небесний ліхтарик при швидкості вітру більше 5 м/с, оскільки політ буде неконтрольованим і куля може залетіти у відкрите вікно чи заплутатися в проводах. Ліхтарик може змінити напрям руху і полетіти у бік житлових будинків або лісової зони, приземлитися не тільки на дерево, автомобіль, але і на суху траву.

МНС нагадує, що небесний ліхтарик — це не іграшка! В Україні оголошено найвищий, 5 клас, пожежної небезпеки, а тому будь-яке використання відкритого вогню може привести до масштабної трагедії.

Запуск ліхтариків є таким же порушенням, як і недотримання правил пожежної безпеки при використанні відкритого вогню.

Приміром, аналогічним порушенням є розпалювання багаття у заборонених місцях і в невідповідних умовах. За це порушення Кодексом України про адміністративні правопорушення (стаття 175) передбачено покарання у вигляді штрафу до 170 грн, нагадує МНС.

«Рідна країна»

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути

Новини Дивитися всі