chrome firefox opera safari iexplorer

Дрогобицьку церкву св. Юра можуть не внести до спадщини ЮНЕСКО

26 серпня 2011 о 14:47

Одна з перлин дерев’яної української церковної архітектури – церква св. Юра XVII ст. у м. Дрогобичі – опинилася під загрозою вилучення зі списку дерев’яних церков Карпатського регіону України та Польщі, які перебувають у процесі внесення до Списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Керівник відділу дослідження пам’яток західного регіону Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень Міністерства культури і туризму України, член бюро УНК IKOMOС Микола Гайда та доцент кафедри реставрації та реконструкції архітектурних комплексів Національного університету «Львівська політехніка», член УНК ІКОМОС Василь Петрик 23 серпня зафіксували активне будівництво житлового будинку на території історичної плебанії при церкві Св. Юра – в охоронній зоні пам’ятки, в зоні безпосереднього візуального впливу ансамблю церкви як архітектурної домінанти.

На думку фахівців, реалізація цього будівництва суперечить як режиму охоронної зони пам’ятки так і вимогам і критеріям внесення пам’ятки до Списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Фото ЗІКу

Реставратори одразу ж скерували звернення до Президента УНК ІКОМОС Миколи Яковини, де, зокрема, йдеться: «Хочемо звернути Вашу увагу, що 20 серпня, згідно з інформацією ЗМІ, відбувся виїзд на територію церкви св. Юра голови ЛОДА М. Цимбалюка та нарада щодо виділення коштів на реставрацію пам’ятки і організації внесення церкви до Списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Дивує, що представники виконавчої влади не звернули уваги на ці будівельні роботи, оскільки вже 23 серпня зафіксовано зведення першого поверху та перекриття житлового будинку. Просимо терміново поінформувати про цю кричущу ситуацію голів ЛОДА, Львівської обласної ради, Міністерство культури України та широку громадськість».

Джерело: ZIK
Розділи: Громадянська Суспільство

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути