На опіку ЮНЕСКО нині претендують 15 об’єктів культурної спадщини України. Такі дані наводять у Державній службі з питань національної культурної спадщини. Там вважають, що нині є два головних номінанти на внесення їх до основного списку, інші 13 вимогам ЮНЕСКО поки що не відповідають.
Деякі фахівці культуроохоронної сфери наголошують, що внесення об’єкта історико-культурної спадщини до основного списку ЮНЕСКО фактично гарантує йому належне збереження, яке держава часто неспроможна забезпечити.
Нині до основного Списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО від України входять чотири об'єкти: єдиний комплекс, до якого належить Собор Святої Софії, з прилеглими монастирськими спорудами, Києво-Печерська Лавра, а також історичний центр Львова, геодезична дуга Струве та букові праліси Карпат.
За словами першого заступника голови Державної служби з питань національної культурної спадщини Віктора Вечерського, з усього переліку лише два об’єкти мають реальні шанси потрапити до основного списку ЮНЕСКО як тільки роботу на них завершать моніторингові комісії.
«Перший об’єкт – це резиденція митрополитів Буковини, відома для мешканців Чернівців як комплекс Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича. Це дуже добре підготовлена номінація. Другий – транскордонний проект, спільний для України та Польщі, – дерев’яні церкви українських і польських Карпат, 8 церков по український бік кордону і 8 – по польський», – каже він.
Українські пам’ятки не мають планів розвитку
У Науково-дослідному інституті пам’яткоохоронних досліджень наголошують, що згідно з настановами ЮНЕСКО, об’єкт всесвітньої культурної спадщини повинен мати чітко визначену територію, межі буферної зони, а також план управління, де детально характеризуються напрямки його розвитку.
У коментарі для Радіо Свобода директор інституту Олена Сердюк зазначає, що нині жоден із українських об’єктів культурної спадщини такого плану не має.
«Немає прописаного регламенту використання пам’ятки всесвітньої спадщини у Львові, Києві (це стосується і Софії Київської і Києво-Печерської лаври). Є деякі окремі документи, але це ще не плани управлінь», – додає вона.
ЮНЕСКО заохочує фінансову допомогу для пам’яток — експерт
Голова львівського осередку Товариства охорони історико-культурних пам’яток Андрій Салюк переконаний, що держава має більше піклуватися про національну культурну спадщину, щоб об’єкти відповідали критеріям ЮНЕСКО. Адже внесення пам’ятки до основного списку ЮНЕСКО фактично гарантує їй належне збереження.
«ЮНЕСКО саме не фінансує ані реставрації, ані збереження, але є багато інших інституцій, в тому числі благодійних фінансових, які займаються реставрацією чи збереженням, і вони надають допомогу, перш за все, тим об’єктам, які включені до списку світової спадщини ЮНЕСКО», – зазначає він.
Нині серед 15 об’єктів культурної спадщини, внесених до попереднього списку ЮНЕСКО, є зокрема історичні центри Чернігова та Одеси, руїни античного міста Херсонеса, Бахчисарайський ханський палац та астрономічні обсерваторії України.
Олена Ремовська, Радіо Свобода
