chrome firefox opera safari iexplorer

Лише 2 наші пам’ятки можуть потрапити до списку ЮНЕСКО

12 грудня 2010 о 00:05

На опіку ЮНЕСКО нині претендують 15 об’єктів культурної спадщини України. Такі дані наводять у Державній службі з питань національної культурної спадщини. Там вважають, що нині є два головних номінанти на внесення їх до основного списку, інші 13 вимогам ЮНЕСКО поки що не відповідають.

Деякі фахівці культуроохоронної сфери наголошують, що внесення об’єкта історико-культурної спадщини до основного списку ЮНЕСКО фактично гарантує йому належне збереження, яке держава часто неспроможна забезпечити.

Нині до основного Списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО від України входять чотири об'єкти: єдиний комплекс, до якого належить Собор Святої Софії, з прилеглими монастирськими спорудами, Києво-Печерська Лавра, а також історичний центр Львова, геодезична дуга Струве та букові праліси Карпат.

За словами першого заступника голови Державної служби з питань національної культурної спадщини Віктора Вечерського, з усього переліку лише два об’єкти мають реальні шанси потрапити до основного списку ЮНЕСКО як тільки роботу на них завершать моніторингові комісії.

«Перший об’єкт – це резиденція митрополитів Буковини, відома для мешканців Чернівців як комплекс Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича. Це дуже добре підготовлена номінація. Другий – транскордонний проект, спільний для України та Польщі, – дерев’яні церкви українських і польських Карпат, 8 церков по український бік кордону і 8 – по польський», – каже він.

Українські пам’ятки не мають планів розвитку

У Науково-дослідному інституті пам’яткоохоронних досліджень наголошують, що згідно з настановами ЮНЕСКО, об’єкт всесвітньої культурної спадщини повинен мати чітко визначену територію, межі буферної зони, а також план управління, де детально характеризуються напрямки його розвитку.

У коментарі для Радіо Свобода директор інституту Олена Сердюк зазначає, що нині жоден із українських об’єктів культурної спадщини такого плану не має.

«Немає прописаного регламенту використання пам’ятки всесвітньої спадщини у Львові, Києві (це стосується і Софії Київської і Києво-Печерської лаври). Є деякі окремі документи, але це ще не плани управлінь», – додає вона.

ЮНЕСКО заохочує фінансову допомогу для пам’яток — експерт

Голова львівського осередку Товариства охорони історико-культурних пам’яток Андрій Салюк переконаний, що держава має більше піклуватися про національну культурну спадщину, щоб об’єкти відповідали критеріям ЮНЕСКО. Адже внесення пам’ятки до основного списку ЮНЕСКО фактично гарантує їй належне збереження.

«ЮНЕСКО саме не фінансує ані реставрації, ані збереження, але є багато інших інституцій, в тому числі благодійних фінансових, які займаються реставрацією чи збереженням, і вони надають допомогу, перш за все, тим об’єктам, які включені до списку світової спадщини ЮНЕСКО», – зазначає він.

Нині серед 15 об’єктів культурної спадщини, внесених до попереднього списку ЮНЕСКО, є зокрема історичні центри Чернігова та Одеси, руїни античного міста Херсонеса, Бахчисарайський ханський палац та астрономічні обсерваторії України.

Олена Ремовська, Радіо Свобода 

1 грудня

Інші дати
День працівників прокуратури
Указом Президента України від 02.11.2000 року встановлено професійне свято - День працівників прокуратури - 1 грудня.
Розгорнути
Народився Микола Леонтович
(1877, с.Монастирок, Вінницька область - 1921) – український композитор, хоровий диригент, Його обробка для хору народної пісні «Щедрик» відома у всьому світі як різдвяна колядка «Carol of the Bells».
Розгорнути
Народився Платон Воронько
(1913, с. Чернеччина, Сумська область – 1988) – український письменник, публіцист. Автор поетичної збірки «Повінь».
«У моєї доні Оченята сонні, Рученьки, Мов з вати, Доня Хоче спати... Ніч прийшла Тихенька, Спи, Моя маленька...» (Платон Воронько)
Розгорнути
Народився Платон Майборода
(1918, с.Пелехівщина, Полтавська область – 1989) –український композитор, автор численних пісень і хорів, обробок народних пісень ( «Пісня про рушник», «Якщо ти любиш», «Ми підем де трави похилі», «Київський вальс»).
А чи ранньою, чи пізньою, Як цвістимуть всі сади, Я прийду до тебе піснею, Тільки прагни, тільки жди…(Платон Майборода)
Розгорнути
Народився Георгій Майборода
(1913, с. Пелехівщина Полтавської обл. - 1992) - український композитор. Автор багатьох опер, симфоній, концертів для голосу з оркестром, для скрипки з оркестром, симфонічних варіацій для віолончелі з оркестром, хорів, романсів.
Розгорнути