chrome firefox opera safari iexplorer

Влада провокує ЮНЕСКО внести Софію і Лавру в чорний список

11 липня 2012 о 18:28

Комісія Київради з питань культури та туризму не підтримала проект рішення Київради щодо передачі приватному підприємству «Автодром» земельної ділянки для будівництва адміністративно-громадського центру з паркінгом на вул. Івана Мазепи, 42-А, який внесений до порядку денного завтрашньої сесії Київради.

Про це повідомила прес-служба голови зазначеної комісії Олександра Бригинця.

«Києво-Печерська Лавра та Софія Київська на межі виключення їх зі Списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Складається враження, що влада навмисно провокує світову спільноту на виключення об’єктів, щоб потім робити на цих землях все що захочуть», — заявив О. Бригинець.

Депутат зауважив, що земельна ділянка знаходиться в центральному історичному ареалі, в архітектурній охоронній зоні, в буферній зоні об’єкту всесвітньої спадщини Софії Київської та Києво-Печерської Лаври.

«Зазначена земельна ділянка відноситься до особливо цінних земель, земель історико-культурного призначення, виділяти які можна тільки з дозволу Верховної Ради України. Цією особливістю певних столичних територій київська влада нехтує. Тому що для чиновників і депутатів, на жаль, інтереси забудовників виявляються вищими, ніж інтереси Києва і закону», — наголосив О. Бригинець.

Нагадаємо, на 36-ій сесії Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО було відмовлено у наданні статусу Пам’ятки Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Андріївській та Кирилівській церквам, що було зумовлено халатним ставленням київської влади до інших об’єктів культурної спадщини в Києві: Софії Київської та Києво-Печерської Лаври.

Розділи: Суспільство

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути