chrome firefox opera safari iexplorer

«Мовний закон» у дії: захват, шок і обурення нацменшин

20 серпня 2012 о 09:37

Минулого тижня Україну охопила мовна лихоманка – кілька облрад скористались законом «Про засади державної мовної політики», нашвидкуруч ухваленим Радою перед канікулами, йдеться в сюжеті ТСН-Тижня.

Російською вже оголосили регіональною облради Одещини, Запоріжжя, Донеччини, Луганщини, Дніпропетровщини, Харківщини і Херсонщини, та — міська рада Севастополя.

Крим відклав проголошення російської регіональною до жовтня. А Тернопільська облрада навпаки вирішила закон про мови ігнорувати і закликала визнати його неконституційним.

Тим часом, одеські болгари вже планують судитися за статус своєї мови, кримські татари — нарікають на ущемлення їхніх прав.

На Херсонщині тюркомовні народності, які проживають в цих місцях, також готові претендувати на надання їхній мові статусу регіональної. Вітають ухвалення закону і українські румуни.

«В Чернівецькій області існує багато сіл, де живе румуномовне населення, але існують тільки українські школи. Там діти не вивчають літературну румунську мову, навіть факультативно... В Чернівецькому університеті існує лише кафедра румунської мови... Хоча на побутовому рівні половина області говорить румунською», — каже секретар об'єднання «Румунська спільнота України» Ауріка Божеску.

Кримські татари, вочевидь, вимагатимуть окремого статусу для своєї мови — навіть більше, ніж регіональної. «У татар, на відміну від решти українських етнічних меншин, немає своєї національної держави. Україна — наша держава. Тому статус регіональної мови для кримсько-татарської нас не влаштовує. Ми хочемо, щоб наша мова була державною», — пояснює кримський татарин Енвер Аметов.

А от українські поляки не бачать практичного сенсу в законодавчих змінах. «Житомир, Вінниця — в цих регіонах найбільші польські громади в Україні. Мовним законом я шокований — це перший крок до розвалу держави. Є ж конституція — там чітко записано, що державна мова є українська. Я не уявляю, щоб українці у Польщі вимагали окремого статусу для своєї мови», — здивований голова Товариства польської культури Еміль Лєгович.

Однак парад регіональних мов – зовсім не те, на що розраховували батьки нового закону.

«46 мільйонів розуміють лише дві мови: українську та російську. Не болгарську мову, не угорську мову, не румунську , не єврейську, ідиш чи іврит, я не знаю, як там. Ці мови розуміє лише купка людей», — зазначив заступник голови фракції Партії регіонів Михайло Чечетов.

Така позиція вже породила перший конфлікт. На Одещині в місті Ізмаїл місцеві депутати відмовилися надавати болгарській мові статус регіональної, хоча за російську проголосували. Це викликало різкий протест болгарської громади , яка там нараховує рівно 10%, як вимагає новий закон.

Втім, представники центральної влади офіційно заговорили про необхідність змін до мовного закону — принаймні у збільшенні квоти національної меншини до 20, а то й 30% населення.

Розділи: Суспільство

24 січня

Інші дати
Народився Іван Бутенко
(1854, Херсонщина – 1891) – український оперний співак (бас). Виконавець партій Тараса («Тарас Бульба»), Руслана («Руслан і Людмила»), Пимена («Борис Годунов»), Мефістофеля («Мефістофель») та ін.
Розгорнути
Народився Станіслав Людкевич
(1879, м. Ярослав, Польща - 1979) - український композитор і педагог. Автор кантат і хорових  композицій на твори Тараса Шевченка, Івана Франка, Маркіяна Шашкевича, Максима Рильського.
Розгорнути
Народився Остап Нижанківський
(1863, с.Малі Дідушичі Львівської обл. - 1919) - український композитор, диригент. автор хорових творів, пісень на вірші Т. Шевченка. Засновник і диригент товариства "Боян".
Розгорнути
Народився Юрій Покальчук
(1941, м. Кременець Тернопільської обл. - 2008) - український письменник, перекладач, літературознавець. Автор оповідань, повістей, романів, літературно-критичних праць.
Розгорнути