chrome firefox opera safari iexplorer

Щороку в школах України навчаються понад 70 тисяч учнів з особливими потребами

31 серпня 2012 о 09:25

Щороку в загальноосвітніх школах України навчаються понад 70 тисяч учнів з особливими потребами, і половина з них мають інвалідність. Законодавчо навчання здорових дітей разом із неповносправними школярами врегульоване, запевняють фахівці. Проте досі кожна друга дитина з інвалідністю навчається у спеціалізованому інтернатах. У Міністерстві освіти переконують, що дітям з особливими потребами уже не відмовляють у навчанні у звичайних школах. Однак визнають, що ані суспільство, ані педагоги досі не готові до навчання дітей з особливими потребами у звичайних закладах.

Дев’ятирічна Анастасія Сітченко першого вересня йде у третій клас однієї з київських шкіл. Вона добре засвоює навчальну програму, а улюблений її предмет – інформатика. «Ще є логіка, читання, математика, інформатика. Ми граємося і вчимося. Вирішуємо приклади, малюємо, пишемо. Але комп’ютерні ігри я більше люблю», каже Анастасія.

Чотири роки тому лікарі виявили в Анастасії гідроцефалію – накопичення рідини у головному мозку. Через цю недугу дівчинка майже не могла говорити або рухатися. Сьогодні ж єдине, що їй не під силу зі шкільної програми – це фізкультура на рівні з однокласниками, каже мама Анастасії Ольга Сітченко.

«Взагалі я не думала про якусь школу. Думала, що ми вже в якийсь інтернат підемо. Пізніше за наполяганням реабілітаційного центру ми пішли на комісію і нас направили в логопедичний садочок. Туди ми походили 2 роки, і потім пішли до школи. І нормально спілкується з усіма, вона не відстає розумово від них, трішки відстає фізично. Коли вона пішла в перший клас, була одна з кращих, тому що вміла і читати, і писати. Тільки троє вміли читати в першому класі», – розповідає Ольга Сітченко.

«Не готове ще суспільство: як батьки, так і педагоги»

Навчання дітей з особливими потребами не в спеціалізованому, а в загальноосвітньому закладі називається інклюзивною освітою. І класи з таким навчанням є в кожній області України. За оперативними даними Міністерства освіти, цього року до загальноосвітніх шкіл піде вчитися понад сімдесят одна тисяча дітей з особливими потребами. І половина з них мають інвалідність. Решта – легке відхилення у розвитку.

Законів, які дозволяють запроваджувати інклюзивну освіту, достатньо, інша справа, що суспільство до цього не готове, констатує головний спеціаліст відділу інклюзивної освіти та інтернатних закладів Міністерства освіти Тетяна Симоненко.

Головне – бажання місцевих органів виконавчої влади, які реалізовують державну політику. У них є всі підстави для того, щоб запроваджувати інклюзивне навчання
Тетяна Симоненко

«От у Кіровограді торік не відкрили, бо батьки здорових дітей були проти. Не готове ще суспільство: як батьки, так і педагоги. Тому зараз зробили зусилля на підготовці кадрів, щоб інститути післядипломної освіти обов’язково ввели в плани це. І головне – бажання місцевих органів виконавчої влади, які реалізовують державну політику. У них є всі підстави для того, щоб запроваджувати інклюзивне навчання, інтегроване – вся нормативна база. Бажання місцевих органів впроваджувати це в життя», – зауважує Тетяна Симоненко.

«Батьки особливих дітей мріють про звичайну школу»

Більшість батьків неповносправних малюків навіть не ведуть дитину до лікаря, бо бояться діагнозу «інвалід», зауважує керівник Центру соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Родина» Лариса Самсонова.

Більш за все бар’єрів у батьків здорових дітей. Вони чомусь бояться, що в клас потрапить якась особлива дитина, якась не така дитина. І від їх страху цей страх трішки передається і дітям
Лариса Самсонова

«Більш за все бар’єрів у батьків здорових дітей. Вони чомусь бояться, що в клас потрапить якась особлива дитина, якась не така дитина. Вони бояться цього. І від їх страху цей страх трішки передається і дітям. Але якщо педагог – розумний, якщо педагог переконає дітей, що цій дитині треба допомогти, то я думаю, що це з часом нівелюється. Якщо дитина буде почувати себе комфортно в класі, то, звичайно, всі її таланти розкриються», – зазначає Лариса Самсонова.

У звичайних школах України можуть навчатися діти з особливими потребами, які можуть засвоїти шкільну програму. А консультативні поради щодо цього надають батькам комісії у складі психологів, медиків, педагогів, додає Лариса Самсонова.

«Частіше за все так буває: коли батько чи мати з дитиною приходить на ці психолого-медико-педагогічні комісії, то вони отримують не пораду, а їм просто кажуть: ваша дитина навчатися не може, віддайте її будь ласка в допоміжну школу або ще кудись, але не в звичайну. А чому? Як зробити, щоб вона навчалася в звичайній школі? Адже батьки особливих дітей мріють про звичайну школу».

Належні умови відсутні в більшості шкіл 

Голова парламентського комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Валерій Сушкевич наголошує, що останнім часом впровадження інклюзивної освіти призупинилося. А розвитку цього процесу, каже він, вимагає конвенція ООН з прав інвалідів.

Діти з особливими потребами навчаються у 40 тисячах класів по всій Україні. Водночас більшість шкіл досі не створили належних для цього умов. Адже кожен по-своєму розуміє доступність, кажуть експерти. Зокрема, належні умови не зводяться до пандусів чи переобладнаних туалетів. Одним потрібне покращене освітлення, іншим – додаткові заняття з логопедом, а декому й без ліфта у школі не обійтися. Однак у Міністерстві освіти запевняють, що все більше дітей з особливими потребами йдуть до звичайних шкіл і за останній рік у відомстві не зареєстрували жодної скарги про відмову.

Водночас, за офіційними даними, понад половина (46 тисяч) дітей-інвалідів навчається в спеціалізованих інтернатах. Хоча у Західній Європі у таких закладах перебуває лише одна дитина з двадцяти. Решта ходить до звичайних шкіл.

10 лютого

Інші дати
Василь Ремесло
1907 –  український вчений-агроном, селекціонер. Створив і районував 20 сортів озимої пшениці («Миронівська-808» давала в сім разів більший урожай, ніж інші сорти), видав понад 200 наукових праць, в тому числі 5 монографій.
Розгорнути
Народився Георгій Малаков
1928 – український графік (серії «Київ. 1941–1945», «Київ у грізний час», «Завойовники морів» та ін.).
Розгорнути
Юхима, Охріма
Якщо вітряно, то літо буде мокрим
Розгорнути
240 років від дня народження Василя Каразіна
(1773, с.Кручик Харківська область – 1842) - український вчений, винахідник, громадський діяч. Засновник першого у східній Україні Харківського університету, автор численних відкриттів в галузі органічної та неорганічної хімії.
«Блаженний вже стократно, якщо випадок дав можливість зробити бодай найменше добро люб»язній моїй Україні…» (Василь Каразін)
Розгорнути
Народився Роберт Клявін (Візиренко)
1929 р. – український артист балету, балетмейстер, педагог. Партії: Степан («Лілея» К. Данькевича), Лукаш («Лісова пісня» М. Скорульського). Ролі у фільмах «Лілея», «Летючий корабель», «Будні карного розшуку» та ін.
Розгорнути