В Україні запроваджено обмеження на рекламу безрецептурних препаратів. 27 серпня Міністерство охорони здоров'я опублікувало список із 326 ліків, реклама яких заборонена.
Цей список МОЗ підготував у зв'язку з ухваленням минулого року закону № 7007, пише «Комерсант-Україна».
Як було передбачено попереднім наказом МОЗ, це ліки, що викликають звикання, які містять наркотичні та психотропні речовини, призначені для лікування дітей віком до 12 років, а також для прийому під час вагітності та лактації. До переліку потрапили препарати для лікування туберкульозу, венеричних захворювань, надзвичайно небезпечних інфекційних захворювань, ВІЛ/СНІДу, раку, хронічного безсоння, цукрового діабету, ожиріння, еректильної дисфункції.
Так у переліку опинилися популярні АЦЦ, «Корвалол», «Парацетамол» та «Солпадеїн».
З 326 ліків, заборонених до реклами, більше 100 вироблено в Україні. Із великих виробників обмеження торкнуться компанії «Фармак» (у списку 14 її препаратів), групи компаній «Здоров'я» (12) і «Дарниці» (6).
«Із зарубіжних компаній це GlaxoSmithKline (GSK). Наприклад, під заборону потрапив його препарат «Солпадеїн», один з лідерів у групі анальгетиків», — зазначив менеджер в одній із фармкомпаній.
Депутат від Партії регіонів Тетяна Бахтєєва заявила, що список ще буде доповнюватися. За її словами, в нього, зокрема, увійдуть такі популярні ліки, як «Ессенціале», «Но-шпа» (виробник Sanofi-Aventis) і «Мезим» (виробник Berlin-Сhemie).
«Їхні продажі досягають мільярдів гривень, а споживання ніяк не контролюється. В той же час внести їх до списку рецептурних ми не можемо — країна величезна, і не в кожного жителя, особливо в селах, є можливість іти до лікаря з будь-яким нездужанням», — зазначає пані Бахтеєва.
Фармацевтичні компанії, що входять до «Європейської бізнес-асоціації», раніше піддали законопроект критиці, пише газета. Вони зазначали, що вважають недоцільним забороняти рекламу ліків, які містять наркотичні та психотропні речовини в дуже малій кількості, яка не несе загрози здоров'ю пацієнта. Реклама лікарських засобів безрецептурної групи дозволена в більшості країн ЄС і у всіх країнах СНД.
Тим не менш закон у нинішній редакції не матиме значного впливу на рекламний ринок, упевнений директор агентства Starcom (серед його клієнтів — GSK) Енвер Кікава. За його словами, частка медичних брендів в телевізійній рекламі зараз близька до 20%. «Але частка заборонених препаратів невелика», — говорить пан Кікава.
Крім того, у виробників залишаються варіанти просування брендів і без прямої реклами — наприклад, шляхом розміщення інформації в аптеках. «Звісно, заборона на рекламу вплине на зниження продажів «Солпадеїну». Компанія почне просування препарату через інші канали — наприклад, продажі за рекомендацією лікарів. Звичайно, вони більш затратні, що в кінцевому підсумку вплине на ціни у бік їх підвищення», — відзначає джерело, близьке до GSK.
Як писала ТК, 20 грудня 2011 року парламент ухвалив у другому читанні та в цілому законопроект № 7007 з правками, які дозволяють ЗМІ рекламувати ліки. Згідно з прийнятою в другому читанні редакцією, в законі «Про рекламу» залишилися чинні обмеження для реклами ліків, а саме заборона рекламувати рецептурні препарати. На додачу до цього не можна рекламувати ліки, внесені до переліку лікарських засобів, заборонених до рекламування. Ці зміни до закону «Про рекламу» набули чинності в липні 2012 року. Тоді ж МОЗ визначився з видами безрецептурних препаратів, які не можна рекламувати.
Крім того, у червні 2012 у парламенті був зареєстрований проект № 10563 «Про внесення змін до деяких законів України щодо заборони реклами лікарських засобів», який пропонував заборонити рекламу лікарських засобів (крім реклами, яка розміщується у спеціалізованих виданнях, призначених для медичних установ та лікарів, а також яка розповсюджується на семінарах, конференціях, симпозіумах з медичної тематики), а також уточнити положення щодо реклами медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації.
