chrome firefox opera safari iexplorer

У черкаський собор привезли унікальну православну святиню з Греції

12 вересня 2012 о 12:03

Місцем паломництва православних став собор Архiстратига Михаїла в Соборному парку міста. Нині і старі, і малі йдуть до одного з найбільших і найкрасивіших храмів, збудованого за власним проектом митрополита Черкаського та Канівського владики Софронія, аби вклонитися хресту з часткою Честного Древа Животворного Хреста Господнього. Унікальну православну святиню доставили в місто над Дніпром iз далекої Греції.

«Черкаські православні заслужили такий привілей, коли почали вшановувати святого Луку Кримського. Цього видатного чоловіка було приєднано до лику святих за заслуги в медицині, адже він був хірургом від Бога, доктором медицини, став архієпископом Сімферопольським та Кримським», — пояснили «УМ» у Свято–Михайлівському кафедральному соборі. Одна з найважливіших православних святинь пробуде в Черкасах до 2 жовтня.

ДОВІДКА «УМ»

Архієпископ Лука Войно–Ясенецький (в миру — Валентин Феліксович Войно–Ясенецький) народився 9 травня, 1871 року в Керчі. Закінчив медичний факультет Київського університету. До революції працював у земських лікарнях, став професором. На початку 1920–х років з іменем Луки прийняв чернечий постриг і був висвячений на єпископа, кинувши виклик загальному страху перед більшовицьким терором. Архієпископ у 1926 році бував і в Черкасах, бо тут жили його батьки.

Через надумане звинувачення у шпигунстві на користь англійців 12 років провів у таборах. Є автором 55 наукових праць iз хірургії, фізіології, анатомії та 12 томів проповідей. Його скальпель i молитви врятували життя багатьом пораненим бійцям у роки Великої Вітчизняної війни. Помер архієпископ Лука Войно–Ясенецький 11 липня 1961 року у Сімферополі. В 2010 році в цьому місті йому встановили пам’ятник.

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути

Новини Дивитися всі