chrome firefox opera safari iexplorer

Стрітенську церкву відбудують за сучасним архітектурним проектом (ФОТО)

05 жовтня 2012 о 08:53

Містобудівна рада затвердила проект відбудови Стрітенської церкви. Архітектори і релігійна громада вирішили не використовувати жоден із чотирьох відомих варіантів Стрітенської церкви для її відбудови і розробили новий сучасний проект.

Про це стало відомо під час засідання Містобудівної ради Києва, повідомляє член Містобудівної ради, голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

«Відбудований храм повинен стати домінантою реконструйованої Львівської площі. Враховуючи нинішній вигляд площі, на думку експертів та релігійної громади, відбудовану за котримсь із старих відомих з часів Київської Русі варіантів церкву було б важко вписати у нову містобудівну ситуацію, що склалась та цьому місці. Тому було розроблено новий сучасний проект храму», — пояснив О. Бригинець.

Депутат розповів, що, згідно з проектом церкви, на вході до храму розміщуватиметься ікона Божої Матері «Всіх скорботних Радість», яка знаходилася на Львівських воротах. В одному з варіантів проекту нескляна частина церкви буде оздоблена під унікальну мішану кладку часів Київської Русі – плінфу, яка використовувалася у давньоруській храмовій архітектурі Х століття — початку ХІІІ століття.

«Стрітенська церква біля Львівської брами зустрічала, тобто «стрічала», всіх прихожан, які йшли до Михайлівського Золотоверхого, дорогою ліворуч, і тих, хто йшов дорогою праворуч до Софії Київської. Тож вона завжди мала важливе значення для киян і гостей столиці», — наголосив О. Бригинець.

Нагадаємо, церква Стрітення Господнього була закладена Ярославом Мудрим, кілька разів перебудовувалася, поки не була знищена більшовиками в 1934 р. Офіційною причиною знесення церкви називають плани тодішньої влади реконструювати площу, яку, до речі, досі так і не привели до ладу. А справжньою причиною, як стверджують, був страх влади перед дивами, які на власні очі побачили комуністи — в 30-х роках відбулось диво самооновлення церковних бань, які раптом засяяли, наче щойно позолочені.

Стрітенська церква є особливою ще й тим, що на відміну від деяких інших церков, які будувалися і з часом зникали, завжди була на Львівській площі, про що свідчать київські мапи майже усіх історичних періодів України.

«Рідна країна»

2 жовтня

Інші дати
2 жовтня відзначають:
  • Міжнародний день соціального педагога.
  • Міжнародний день ненасильства.
Розгорнути
Богдан Стельмах 
1943 – український поет. Його вірші «Перший сніг», «Пшеничне перевесло», «Колиска вітру», «Запроси мене у сни», «Тільки раз цвіте любов» з музикою Івасюка й Білозіра стали загальнонаціональними шлягерами у виконанні гуртів Ватра, Океан Ельзи та Плач Єремії, виконавців Руслани й Олександра Пономарьова, Софії Ротару і Василя Зінкевича.
Розгорнути
Михайло Жук
1883 – український живописець, майстер станкової грамоти та кераміки. Автор робіт «Дівчина в кріслі», «Гуцул», «Портрет батька», хрестоматійних портретів М. Вороного, Г Нарбута, О. Мурашка.
Розгорнути
Михайло Іванов
1871 – український учений-тваринник, педагог, засновник експериментальних зоотехнічних станцій у заповіднику Асканія-Нова.
Розгорнути
Народився Йосип Бокшай
(1891, с. Кобилецька Поляна Закарпатської області. - 1975) - український живописець, майстер пейзажу. Спільно з А. Ерделі вперше на Закарпатті організував художню школу. Автор картин "Озеро в горах", "Синевир", "Полонина Рівна", "Зустріч на полонині"
Розгорнути
Народився Денис Січинський
(1865 - 1909) – композитор і хоровий диригент, перший професор музики у Галичині, музично-громадський діяч, педагог.
Розгорнути
Народився Іван Багряний
(1907 – 1963), український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч. Автор романів «Сад Гетсиманський», «Тигролови», поеми «Гуляй-Поле». Лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка (посмертно).
«Перейшов усі світи я — Є прекрасних мов багато, Але п е р ш о ю, як Мати, Серед мов одна лиш ти є. Ти велична і проста. Ти стара і вічно нова. Ти могутня, р і д н а м о в о ! Мово — пісня колискова. Мова — м а т е р і у с т а.» («Рідна Мова», 1937)
Розгорнути

Новини Дивитися всі