chrome firefox opera safari iexplorer

Стрітенську церкву відбудують за сучасним архітектурним проектом (ФОТО)

05 жовтня 2012 о 08:53

Містобудівна рада затвердила проект відбудови Стрітенської церкви. Архітектори і релігійна громада вирішили не використовувати жоден із чотирьох відомих варіантів Стрітенської церкви для її відбудови і розробили новий сучасний проект.

Про це стало відомо під час засідання Містобудівної ради Києва, повідомляє член Містобудівної ради, голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

«Відбудований храм повинен стати домінантою реконструйованої Львівської площі. Враховуючи нинішній вигляд площі, на думку експертів та релігійної громади, відбудовану за котримсь із старих відомих з часів Київської Русі варіантів церкву було б важко вписати у нову містобудівну ситуацію, що склалась та цьому місці. Тому було розроблено новий сучасний проект храму», — пояснив О. Бригинець.

Депутат розповів, що, згідно з проектом церкви, на вході до храму розміщуватиметься ікона Божої Матері «Всіх скорботних Радість», яка знаходилася на Львівських воротах. В одному з варіантів проекту нескляна частина церкви буде оздоблена під унікальну мішану кладку часів Київської Русі – плінфу, яка використовувалася у давньоруській храмовій архітектурі Х століття — початку ХІІІ століття.

«Стрітенська церква біля Львівської брами зустрічала, тобто «стрічала», всіх прихожан, які йшли до Михайлівського Золотоверхого, дорогою ліворуч, і тих, хто йшов дорогою праворуч до Софії Київської. Тож вона завжди мала важливе значення для киян і гостей столиці», — наголосив О. Бригинець.

Нагадаємо, церква Стрітення Господнього була закладена Ярославом Мудрим, кілька разів перебудовувалася, поки не була знищена більшовиками в 1934 р. Офіційною причиною знесення церкви називають плани тодішньої влади реконструювати площу, яку, до речі, досі так і не привели до ладу. А справжньою причиною, як стверджують, був страх влади перед дивами, які на власні очі побачили комуністи — в 30-х роках відбулось диво самооновлення церковних бань, які раптом засяяли, наче щойно позолочені.

Стрітенська церква є особливою ще й тим, що на відміну від деяких інших церков, які будувалися і з часом зникали, завжди була на Львівській площі, про що свідчать київські мапи майже усіх історичних періодів України.

«Рідна країна»

16 серпня

Інші дати
Антон Задонцев
1908 – український учений у галузі рослинництва. Директор Всесоюзного науково-дослідного інституту кукурудзи (м. Дніпропетровськ).
 
 
Розгорнути
Річниця Зборівської битви
1649 – відбулася Зборівська битва – переможна битва козацької армії, очолюваної Богданом Хмельницьким, з польським військом під командуванням короля Яна ІІ Казимира під Зборовом (тепер Тернопільська область). В результаті 18 серпня 1649 р. був укладений Зборівський договір, за умовами якого визнавалася самоврядність Війська Запорозького, Гетьманщини; на землях Війська Запорозького влада належала гетьману, чисельність козаків Війська Запорозького обмежувалась реєстром у 40 000 осіб.
Розгорнути
Народився Микола Дашкевич
(1852, с. Бежів, Житомирської області – 1908) – український літературознавець, історик.  Автор праць про Івана Котляревського, дослідник українських дум, історії Галицько-Волинського князівства.
Розгорнути
Народився Іван Дряпаченко
(1881, с. Василівка, нині Чернігівська область – 1936) – український живописець, графік, колекціонер. Автор полотен «На озері», «Косарі», «Лелеки перед грозою», «Назустріч вечору», «Параска у святковий день».
«Нашої красуні Василівки я не проміняю на жодну Венецію. Садки й гаї, білі хатки й чарівна ріка української пісні !» (Іван Дряпаченко).
Розгорнути