chrome firefox opera safari iexplorer

Українська короткометражка боротиметься за Золотого гепарда в Ташкенті

01 жовтня 2012 о 14:00

Українська короткометражка потрапила до конкурсної програми ташкентського міжнародного кінофестивалю Золотий гепард, який напередодні відкрився у столиці Узбекистану.

За нагороду фестивалю буде боротися український короткометражний фільм Тимко режисерів Марини та Оксани Артеменко. У програмі також буде спільний російсько-українсько-кіпрський анімаційний проект Катаклізмос-Потоп.

Тимко — короткометражний фільм, створений у рамках Творчої майстерні Київського міжнародного кінофестивалю за 4 дні під керівництвом білоруського режисера Валерія Рибарєва.

Це історія про безпритульного хлопчика Тимка, який у пошуках місця для ночівлі випадково потрапляє до філармонії та відкриває для себе прекрасний світ музики. У головній ролі: Тимофій Антропов.

Журі фестивалю Золотий гепард очолив британський режисер Нік Пауелл, його правою рукою обраний відомий російський актор та режисер Армен Джигарханян.

За словами організаторів, цього року кінематографісти з більш ніж 45 країн Європи, Азії, Африки, Північної та Південної Америки подали заявки на участь у конкурсі II Ташкентського міжнародного кінофоруму. Відбіркова комісія переглянула 503 фільми: 157 повнометражних картин, 260 короткометражних та 86 анімаційних. Для конкурсних показів було відібрано 12 повнометражних фільмів, 10 анімаційних та 11 короткометражних картин.

Нагороди вручатимуться у номінаціях За найкращий анімаційний фільм, За найкращий короткометражний фільм, За найкращу чоловічу роль, За найкращу жіночу роль, За найкращу режисуру, за найкращий повнометражний фільм.

Нагадаємо, раніше повідомлялося про те, що три російських кінофестивалі (Кіношок, Послання до людини та 2in1) включили до своїх програм добірки українських короткометражних фільмів. Два фільми з України — ТойХтоПройшовКрізьВогонь Михайла Іллєнка та Ядерні відходи Мирослава Слабошпицького - стали лауреатами Кіношоку.

Нагадаємо, що в 2011 році короткометражка Крос українського режисера Марини Вроди завоювала Золоту пальмову гілку на Канському кінофестивалі.

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути