chrome firefox opera safari iexplorer

У Луврі відтворять внутрішній вигляд костьолу львівського села Годовиці

09 листопада 2012 о 10:38

Із 21 листопада до 25 лютого наступного року у Луврі проходитиме виставка робiт скульптора Іоанна Георга Пінзеля. Про цей безпрецедентний проект — раніше ці твори кордону України не перетинали жодного разу — вперше заговорили ще у 2007–му. І ось 27 скульптур Пінзеля уже перевезені до Парижа, зараз розпочинаються монтувальні роботи й облаштування експозиції, а куратори проекту, перевівши подих після багаторічної підготовки, поділилися останніми подробицями реалізації цього задуму.

Як розповів міністр культури Михайло Кулиняк, творче відрядження Пінзеля до Парижа українській стороні обійшлося у 2,5 мільйона доларів. Близько мільйона з цієї суми надійшло з державного бюджету, і саме їх витратили на реставраційні роботи. Директор Національного науково–дослідного реставраційного центру Світлана Стрельникова розповіла, що для відновлення цих творів навіть довелося обладнати спеціальні павільйони, де підтримувалися певний рівень вологи і температура. Працювати доводилося, немов у сауні, та ще й ледь не в цілодобовому режимі. Оскільки майже всі твори були у катастрофічному стані: дерево хоч і приємний для роботи матеріал, який дозволяє авторові максимально точно виразити свій задум, ці скульптури мають і характер, і динаміку, і душу, але ж і зовнішні фактори на нього впливають немилосердно.

Деякі об’єкти були настільки трухлявими, що просто розсипалися у руках, чимало — без кінцівок, майже всі втратили позолоту. Але під час реставраційних робіт тридцять майстрів ні разу не піддалися спокусі щось підправити «від себе», чітко дотримувалися принципу музейної реставрації, який забороняє будь–яке втручання в авторство. Для відновлення окремих робіт навіть доводилося збирати своєрідний консиліум, залучаючи до цього фізиків та хіміків.

Центральною композицією виставки у Луврі стане внутрішній вигляд костьолу в селі Годовиці (Львівщина). Відтворюватимуть який за фотографією 30–х років, оскільки зараз на його місці — руїни... Щоправда, збереглися деякі стіни, а головне — автентичний хрест, на якому кріпилося розп’яття, що також нині експонуватиметься у Парижі. Як зауважила пані Світлана, тому, що скульптури дожили до наших днів, ми маємо завдячувати Борису Возницькому. Який у шістдесяті роки, рятуючи від нищення, повивозив їх на власному авто. Найбільша скульптура в експозиції — «Святий Іоан» (176 см, вага — 110 кг), найменша — «Святий Апостол Іакім» (72 см). Усі скульптури перебувають на балансі Музею Пінзеля у Львівській національній галереї мистецтв, Тернопільського обласного краєзнавчого та художнього музеїв, Музею мистецтв Прикарпаття (Івано–Франківськ). Завдяки цьому проекту, реставратори продовжили життя унікальним експонатам.

Міністр культури переконаний, що паризький «дебют» Пінзеля стане поштовхом до його всесвітньої «розкрутки», оскільки такі твори не можуть не вразити, і запрошення від інших музеїв обов’язково будуть. Настрої міністра поділяє і Посол Франції в Україні Ален Ремі. Першій українській виставці у Луврі він побажав повторити долю виставки «Нормандія у живописі», яку спочатку експонували у Львові, нещодавно кияни її змогли переглянути в Національному художньому музеї, а най­ближчим часом 57 полотен цієї експозиції вирушать до Дніпропетровська.

А ТИМ ЧАСОМ...

Ще один експонат, що планувався до представлення у Луврі, Україну так і не полишив. Скульптуру Святого Онуфрія не віддали мешканці села Рукомиш Бучацького району (Тернопільщина). «Попри вмовляння мистецтвознавців, керівників області, навіть міністра культури України, жителі села не віддали роботу знаменитого скульптора на виставку до Франції. Селяни стоять на тому, що скульптура — їхній оберіг, і не хочуть, щоб вона покидала, нехай навіть і тимчасово, територію села», — цитує голову Бучацької райради Олега Михайліва Укрінформ.

19 квітня

Інші дати
Мар’ян Крушельницький
1897 – український актор, режисер. Один із фундаторів українського театру.
Розгорнути
Народився Марко Бараболя (Рознійчук Іван Федорович)
(1910, с.Ділове Закарпатська область - 1945) - український письменник-сатирик, «королем закарпатського гумору» називали його сучасники.
«Не сумуйте, полонини ! Засихайте, сльози! Зацвітайте, черемшини! Смійтесь, верболози» (Марко Бараболя)
Розгорнути