chrome firefox opera safari iexplorer

На Черкащині відмовились від пам’ятника воїнам Армії УНР

06 грудня 2012 о 14:38

У селі Сухини Корсунь-Шевченківського району Черкаської області не буде пам’ятника воїнам Армії УНР. Крапку у тривалій дискусії поставили депутати сільської ради.

Влітку 2012 року представники благодійної ініціативи «Героїка» звернулись до Сухинської сільської ради з пропозицією побудувати пам’ятник на честь перемоги бійців 4-ї Київської дивізії Армії УНР над більшовицьким кавалерійським загоном в бою у Сухинах 30 січня 1920 року. На розгляд сільської ради був поданий проект пам’ятного знаку. Витрати, пов’язані зі зведенням монументу брали на себе жертводавці.

7 серпня 2012 року депутати сільради ухвалили позитивне рішення. Вже 23 жовтня «Героїка» зібрала необхідну суму коштів для початку будівництва. Однак раптово сільський голова пан Павло Коломієць змінив свою думку щодо пам’ятника. Посилаючись на лист з райради він категорично заборонив споруджувати монумент в центрі села і запропонував два місця на вибір: за селом у ямі та на вигоні, де місцеві мешканці випасають велику рогату худобу. Представники «Героїки» повторно звернулись до сухинських депутатів, на цей раз з проханням дати дозвіл на спорудження пам’ятника на подвір’ї сільської ради.

6 грудня 2012 року, в присутності активістів «Героїки», сесія Сухинської сільської ради розглянула повторне звернення щодо спорудження пам’ятного знаку. Депутати одразу заявили, що встановлення монументу на подвір’ї сільради є неприпустимим, адже таке рішення поставить хрест на кар’єрі сільського голови та посварить з керівництвом району та області. Обранці запропонували компромісний варіант: спорудити пам’ятник біля фельдшерського-акушерського пункту, який знаходиться в непримітній низині за будівлею школи, неподалік з громадським туалетом. Представники «Героїки» внесли зустрічну пропозицію: площа перед сільським клубом. «Після таких рішень нам можна забути про газифікацію села», — заявили депутати, що бояться гніву районного керівництва. Майже одноголосно була ухвалена пропозиція щодо спорудження пам’ятного знаку на подвір’ї ФАПу.

«Добре, що депутати відкрито, прямо на сесії, пояснюють, що кар’єра та близькість до владного корита для них важливіші за пам’ять про воїнів-земляків та українську історію. Правда – це завжди добре, навіть якщо вона гірка. Однак викликає огиду те, що обранці прагнуть «умити руки» — запропонувати принизливий та неприйнятний варіант — шматок землі, десь на задвірках села, біля туалету. Депутати зробили це свідомо, розуміючи, що в нас є почуття гідності, і ми відмовимось від таких подачок. Шкода, що ми втратили майже рік часу на вмовляння сухинських пристосуванців. Тепер маємо швидко підшукати інший населений пункт Черкаської області, де влада виявиться більш прихильною до українських воїнів. Маємо зобов’язання перед нашими активістами та прихильниками. Докладемо всіх зусиль, аби на Черкащині таки постав ще один пам’ятник воїнам Армії УНР», — коментує представник благодійної ініціативи «Героїка» Олег Собченко.

Прес-служба БІ «Героїка»

Розділи: Суспільство

9 листопада

Інші дати
День української писемності та мови
Це свято було встановлено указом президента України в 1997 році і відзначається щороку на честь українського літописця Нестора - послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.
Розгорнути
День вшанування преподобного Нестора Літописця
(бл. 1056 – 1113) – київський літописець та письменник-агіограф, чернець Києво-Печерського монастиря. Автор житій святих князів Бориса і Гліба та Феордосія Печерського. Вважається упорядником (за іншою версією автором) «Повісті времінних літ».
Розгорнути
Народився Богдан Лепкий
(1872, с.Крегулець, Тернопільська область – 1941) – український поет, прозаїк, літературознавець, критик, перекладач, історик літератури. Творча спадщина Б.Лепкого складає понад 80 власних книг, у тому числі цикл романів «Мазепа», він — упорядник і видавець 62 томів творів української класики з ґрунтовними дослідженнями, примітками, коментарями.
«Колисав мою колиску Вітер рідного Поділля І зливав на сонні вії Степового запах зілля. Колисав мою колиску Звук підгірської трембіти, Що від неї зорі меркнуть І росою плачуть квіти» (Богдан Лепкий)
Розгорнути

Новини Дивитися всі