«Євробачення-2013» втрачає своїх учасників: слідом за Польщею та Португалією, що оголосили про свою неучасть у конкурсі кілька тижнів тому, виставляти своїх представників на євросцені відмовилися ще дві країни — Кіпр і Греція.
Причина проста: участь у цьому заході з кожним роком стає все більш дорогим задоволенням. І хоча престиж держави — це, звичайно, важливо, але безтурботно викидати гроші на пісні, коли тисячі співвітчизників затягують пояси тугіше, — моветон. Тим більше що в разі перемоги ще доведеться і гостей на своїй території і, відповідно, за свої гроші приймати.
Варто нагадати, що Португалія з Польщею також виправдовували свою відмову фінансовими труднощами. При цьому в Варшаві чесно зізналися: країна поки що не оговталася від витрат на проведення Чемпіонату Європи з футболу. А тому витрачатися на черговий «показушний» захід для поляків — собі дорожче.
Поки в Європейському Союзі борються з наслідками фінансової кризи, до України вона, судячи з усього, взагалі не добралася. Та й горезвісне Євро-2012, що «підрізало» західних сусідів, не закінчилося — принаймні, мільярд гривень для Національного агентства з питань підготовки та проведення фіналу Євро-2012 у держбюджеті знайшовся. На цьому тлі якесь там «Євробачення» виглядає сущою дрібницею.
І, як підтвердили «Коментарям» у Національній телерадіокомпанії України, підготовка до нього йде повним ходом.
«Наскільки мені відомо, ми участь в «Євробаченні» брати будемо. Зараз проводиться підготовчий етап національного відбору, а 23 грудня відбудеться фінал, після якого стане відоме ім´я переможця», — розповіла заступник начальника управління міжнародного співробітництва НТКУ Наталія Рибалко.
Цікаво, що паралельно в тій самій НТКУ скаржаться на повну відсутність бюджетного фінансування цього конкурсу.
«На 2013 рік не виділено ніяких коштів на фінансування міжнародної діяльності Національної телекомпанії України. Це може становити небезпеку для відносин НТКУ з Міжнародною спілкою мовлення (оплата членських внесків, участь у міжнародному обміні новинами, участь в «Євробаченні» і т.д.)», — повідомляється на сайті телекомпанії.
Поки що важко оцінити, у скільки Україні обійдеться прийдешній виступ. Судячи з розрізненої інформації, близько 150 тисяч євро піде тільки на обов´язковий внесок за участь. Решта витрат — як, наприклад, права на телетрансляцію, що злякали Грецію, в сумі 150 тис. євро — залежать від низки факторів і варіюються для кожної країни.
При цьому чимала частина витрат ляже на плечі самих учасників конкурсу та їхніх продюсерів. Так, Світлані Лободі, котра представляла Україну на євросцені в 2009 році, заради виступу довелося закласти власну квартиру і по всій країні оголосити збір коштів. Гайтані в 2012-му поїздка на «Євробачення» обійшлася в півмільйона доларів. Приблизно стільки ж витратили на «зарубіжний тур» її попередниці Міка Ньютон і Альоша.
Чому в Європу рвуться виконавці, зрозуміти можна, адже мріяти про лаври АВВА, Селін Діон або хоча б Дани Інтернешнел нікому не забороняється. Однак навіть перемога в конкурсі в сучасних умовах все більше скидається на піррову: виконавцю та глядачеві вона, звичайно, в радість, а державі — знову плати.
Втім, деякі плюси у такого «банкету» все-таки є — щоправда, не стільки для країни, скільки для можновладців. Адже «Євробачення» після перемоги Руслани в 2004-му стало для звичайних українців своєрідним фетишем, вічним очікуванням чергового повторення колишнього свята. За допомогою якого дуже зручно нехай і ненадовго, але відволікати увагу обивателя від досить сірої української повсякденності й того, що реально відбувається в країні.
При цьому в України, яка ледь відпочила після Євро-2012, і так є низка проектів, за які доведеться викласти чималі гроші. Наприклад, те саме «Євробачення», тільки не «доросле», а дитяче, на якому маленька представниця однієї з найбільш співаючих націй у світі якраз здобула перемогу — а значить, Україна знову готується приймати гостей.
Прийом, за попередніми оцінками, обійдеться в 25 млн. грн. Для порівняння: у 2009 році цей самий конкурс обійшовся країні на 12 млн. грн. дорожче. Крім того, є проведення Чемпіонату Європи з баскетболу в 2015-му, до якого теж готуватися потрібно вже зараз. А якщо мрії українських керівників збудуться, то на горизонті замаячить ще одне масштабне і, відповідно, дороге спортивне свято — Зимові Олімпійські ігри 2022 року.
Однак сумніватися в тому, що країна все це «подужає», не доводиться. Якою ціною — питання десяте. Вся недавня історія свідчить, що у вищих ешелонах української влади дуже люблять потьомкінські села, якими, по суті, і є подібні конкурси і чемпіонати. І якщо «вгорі» скажуть «Треба!», на місцях відразу дадуть відповідь «Є!». Необхідний грошовий мінімум теж швидко «намалюється».
Адже в такій благополучній країні, як Україна, завжди знайдуться об´єкти, з яких можна перекинути кошти на потрібний об´єкт. Наприклад, замість трьох відділень «Охматдиту» можна побудувати один новий корпус і готель до чергового чемпіонату. А потім перенаправити 180 млн. грн., передбачених на реконструкцію Національного інституту раку, на «Охматдит».
