chrome firefox opera safari iexplorer

Українці вже готові вийти на вулиці з акціями протесту

02 січня 2013 о 17:27

40% українців вважають, що у разі значного погіршення умов життя слід виходити на вулицю з протестом. При цьому готовність брати участь в акціях протесту у разі порушення їхніх прав та інтересів висловили 35% населення України. Про це свідчать результати соцопитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» спільно з соціологічною службою Центру ім.Разумкова.

Зокрема, вважають, що краще терпіти матеріальні труднощі заради збереження в країні порядку, миру та спокою 40% населення, і майже стільки ж — 42% — впевнені, що у разі значного погіршення умов життя слід виходити на вулицю з протестом. Важко було відповісти 17,5% українців.

Особисто брати участь у протестах висловили готовність 35% населення, не готові до цього 51%. Важко відповісти — 13,5%.

Порівняно із серпнем цього року зафіксований спад протестних настроїв: тоді були впевнені у необхідності протестувати 52% населення. А особисту готовність виходити з протестом на вулицю висловили 40%.

Загальнонаціональне опитування  провели  Фонд  «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва разом із соціологічною службою Центру Разумкова з 21 по 24 грудня 2012 року.

Було опитано 2009  респондентів віком від 18 років у всіх областях України, Києві та АР Крим за вибіркою, що репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними показниками. Теоретична похибка вибірки (без урахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.

Для порівняння наводяться дані дослідження, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва разом із соціологічною службою Центру Разумкова з 10 по 15 серпня 2012 року.

Розділи: Суспільство

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути