chrome firefox opera safari iexplorer

Як і коли треба посівати

13 січня 2013 о 15:16

Старого Нового року з нетерпінням чекають хлопчики, адже цього дня їм випадає добра нагода заробити гостинці й гроші.

З самого ранку 14 січня, ще вдосвіта, набравши в кишені або рукавички зерна, вони вирушають до сусідів і родичів посівати.

Спочатку засівають у власній домівці, потім йдуть до хрещених батьків. І лише після цього до всіх інших: родичів, друзів, знайомих, сусідів.

Жінки цього дня до опівдня не мали права ходити в гості, бо вважається, що то на невдачу.

Найчастіше посівають пшеницею, можна посівати житом, ячменем, вівсом. Сипати жито — бажати родині здоров’я і дітей, духовної гармонії та взаєморозуміння; пшениця — це символ матеріального багатства, вона також сприяє розвитку розумових здібностей. А овес сиплять тоді, коли у господарів є домашні тварини. Вівсяне посипання також приносить удачу в бізнесі.

Не посівають горохом, оскільки вірять, що він виник зі сліз Матері Божої, і обрядове посівання ним може спричинити сльози в родині, та гречкою “бо заведуться блохи в хаті”, або “буде суперечка”.

Посіваючи хлопчики промовляють: “Сійся, родися, жито, пшениця, всяка пашниця, на щастя на здоров’я, на Новий рік, щоб ще краще вродило, як торік, конопельки до стельки, льон по коліна, щоб Вас, господарю, голова не боліла!

З Новим роком будьте здорові, щоб велися Вам бички і корови, щоб родили морква й буряки, гарбузи і огірки, картопля і капуста, щоб ваша дівка була тлуста!” Слово “тлуста” означає статна, дорідна.

Господарі пригощають посівальників пирогами, окрайцем “Василя”, горіхами, цукерками, платять дрібні гроші. Та найбільше міг заробити той хлопчик, який приходив посівати першим. Йому доручали обмолотити святочного снопа (дідуха), який стояв на покутті від Різдва, або розбити гарбуза дідуха, що лежав у кубельці під столом.

Сніп обмолочували макогоном, зерно і солома з нього вважаються чудодійними. Зерна з дідуха зберігають до сівби і висівають разом з насінням на ниву, щоб був гарний урожай. З гарбуза варили кашу, ним також пригощали домашніх тварин, зернятка з дідуха (гарбуза) збирали в миску, просушували і висівали весною на грядках, щоб гарно родили гарбузи і вся городина.

Солому від дідуха спалюють вранці на Новий рік у садку. Люди вірять що дим від дідуха дуже корисний, він забезпечує гарний врожай на наступний рік, оберігає дерева від морозу, захищає від шкідників. За народними віруваннями, цей дим захищає не лише дерева, але й членів родини, тому всі від малого до великого стрибали через вогнище, щоб бути здоровими і не хворіти у наступному році, дітей переносили крізь дим на руках.

«Рідна країна»

За матеріалами dyvensvit.org та poltava.pl.ua

Розділи: Традиції

1 лютого

Інші дати
Микола Бідняк
1930 –  український художник, лауреат Шевченківської премії, член Національної спілки художників України та Світової асоціації митців, що малюють вустами чи ногами.
Розгорнути
Народилася Оксана Лятуринська
(1902, с. Хоми Тернопільської обл. - 1970) - українська поетеса, скульптор, живописець. Авторка збірок "Гусла", "Княжа емаль", "Бедрик", "Материнки", "Ягідка" та ін.
Розгорнути
Макара-весноукажчика
Якщо погода ясна, то і весна буде карсна (себто рання й тепла)
Розгорнути
Народився Гнат Галька
(1824, с. Зарваниця Тернопільської обл. - 1903) - український етнограф та фольклорист. Праці: "Народний празник Купала", "Названня місяців", "З народних казок".
Розгорнути
Народився Петро Кішка
(1828, с.Осметинці Вінницька область – 1882) – матрос, герой Кримської війни, легендарний розвідник.
Розгорнути
Народився Євген Маланюк
(1897, с. Новоархангельськ Кіровоградська область – 1968), український поет, літературознавець.
«Можна смерть лиш смертю здолати, Тільки в тім таємниця буття. І зерно мусить вмерти, щоб дати В життєдавчому житі – Життя.» (Євген Маланюк)
Розгорнути

Новини Дивитися всі