Музей Івана Гончара представив виставку великоформатних світлин 14 найбільш пошкоджених творів сакрального мистецтва – ікон, церковних скульптур та підсвічників-трійць — зі свого фондосховища.

У такий спосіб музейники хочуть привернути увагу меценатів до проблеми збереження та відновлення експонатів, що десятиліттями лежать у запасниках фондів, і не можуть бути відреставрованими через брак коштів.

Директор музею Петро Гончар каже, що реставрації потребують майже тисяча ікон.

«У нас ікон багато, оскільки у радянський час це все руйнувалося, викидалося. Вони в жахливому стані. Іван Макарович витягував ікони з вогню, на свинарниках ними були застелені підлоги. Ми надіємося, що в нас знайдуться такі люди, які дадуть копійку, щоб відновити або хоча б законсервувати, аби ікони далі не руйнувалися».

Оновлення хоча б однієї ікони коштує від 500 до 5000 гривень, залежно від важкості пошкодження. Окрім того, реставрація майстрів-реставраторів в Україні недостатньо.

«Четвертину експонатів треба дуже реставрувати, бо вони у плачевному стані. Особливо дерев'яна ікона, бо на дереві відбиваються атмосферні перепади, а в нас же немає спеціального збереження з клімат-контролем, тому взимку, коли вологість збільшується, дошка розширюється, а влітку всихається – це руйнує верхній шар дошки. В нас є два реставратора, які тільки тим і займаються, що приклеюють те, що відстає за один сезон».

Завідувач відділу реставрації у Івано-Франківському краєзнавчому музеї Валерій Твердохліб реставрує ікони 17 років. Каже, що належних умов зберігання ікон немає, тому навіть відреставровані, вони швидко знову потребують оновлення.

«Я реставрую ікону, кладу її в запасники у фонди і вона далі там стоїть у не зовсім підготовлених приміщеннях. І ситуація не змінюється. Тоді я зрозумів, що цю проблему треба піднімати. Бігати і просити гроші у влади — не вихід».