chrome firefox opera safari iexplorer

Швейцарський племінник Лесі Українки мріє перепоховати сестер письменниці в селі, де вони народилися

23 травня 2013 о 13:20

У травні Волинь знову відвідав племінник Лесі Українки Роберто Гааб, котрий мешкає нині у Швейцарії. Це не перша його поїздка в Україну і на Волинь, зокрема. Дванадцять років тому він, громадянин Швейцарії і успішний правознавець, вперше приїхав на землю, де колись мешкав його знаменитий рід Драгоманових–Косачів, де народилася і виросла його бабуся Оксана Косач–Шимановська та знаменита тітка, відома українська письменниця Леся Українка, пише Україна молода.

Цього разу Роберто привіз на Волинь своїх сина, доньку і невістку. Він взяв участь у міжнародній науковій конференції «Леся Українка і національна культура», що пройшла у Східноєвропейському університеті в Луцьку, відвідав музей знаменитої тітки в Колодяжному на Ковельщині.

«Подорожуючи Поділлям і Волинню упродовж 2001—2011 років, Роберто Гааб відкриває для себе не лише неповторні природні закутини України, a й нові сторінки історії свого роду, залюбки зустрічається з науковцями, музейниками, ділиться здобутками своїх пошуків. І тому кожен приїзд пана Гааба на батьківщину предків стає важливою подією в культурному житті України. Для нього ж ці візити мають непроминальне значення у зв’язку зi збереженням контакту iз землею пращурів. Згадаймо його щемливо відверте знамените зізнання, записане у музейній книзі відгуків у Колодяжному: «Я приїхав сюди для того, щоб знайти щось про себе, чого мені не вистачало, і для того, щоб принести мій привіт душам моїх предків, які ще, може, блукають цими місцями. A ще я милувався тими краєвидами, які набагато більше, ніж просто пейзажі, які надихають до глибини душі самим своїм значенням. Тепер я знайшов себе, знайшовши частину мого коріння, на чому й завершив свої пошуки. Тепер я маю чітке уявлення про себе», — так написала про Роберто відома волинська музейниця і дослідниця життя і творчості Лесі Українки Тамара Скрипка, яка тісно контактує з ним уже багато років.

Під час свого приїзду на Волинь в 2011 році, коли святкували 140–річчя з дня народження Лесі Українки та 100–річчя написання її знаменитої драми–феєрії «Лісова пісня», Роберто Гааб вперше висловив свою давню мрію — створити у Колодяжному родинний пантеон роду Драгоманових–Косачів і перепоховати у цьому поліському селі сестер Лесі Українки.

Його бабуся Оксана Косач–Шимановська похована у Празі, прах другої сестри — Ольги Косач–Кривинюк покоїться на одному з цвинтарів Австрії. І було б цілком логічно, якби їхні останки й душі возз’єдналися на землі предків там, де вони народилися. І тепер під час свого останнього приїзду він знову заговорив про свою давню мрію.

На сільському цвинтарі в Колодяжному похований також брат Лесі Микола Косач.

Ідею Роберто схвально сприйняли на Волині, знайшла вона відгук і голови Волинської облдержадміністрації Бориса Клімчука, предки якого там мешкали, а дід знав особисто Миколу Косача. На всіх рівнях її ніби підтримали, обіцяли вирішити всі організаційні моменти щодо перенесення праху сестер Лесі на Волинь.

Тож є сподівання, що до сумної дати — 100–річчя з дня смерті української поетеси в Колодяжному — туристи матимуть змогу побачити і родинний пантеон Косачів.

16 вересня

Інші дати
Народився Петро Масоха
(1904, с. Первомайське Черкаської області - 1991) - український актор театру та кіно. Грав у фільмах "Є такий хлопець" (Костромін), "Вершники" (Іван Половець), "Земля" (Хома),  "Іван" (Іван).
Розгорнути
Народився Петро Борзяк
(1903 - 2000) – український фізик, вчений. Автор комплексних досліджень фізичної природи різних фотокатодів. В 1951 відкрив екситонне поглинання світла напівпровідниковими стибій-цезійовими та олов'яно-цезійовими плівками і пов'язану з цим фотоелектронну емісію.
Розгорнути
1658 – гетьманом Іваном Виговським укладено Гадяцький договір
Іван Виговський (? – 1664) – гетьман Війська Запорзіького (1657 – 1659), Київський воєвода (1659 – 1664). Гадяцький договір – угода, укладена біля міста Гадяч за ініціативою гетьмана Івана Виговського між Річчю Посполитою і Гетьманщиною. Угода передбачала входження Гетьманщини до складу федеративної Речі Посполитої під назвою «Великого Князівства Руського» як третього рівноправного члена Польщі і Литви.
Розгорнути