chrome firefox opera safari iexplorer

Сьогодні відбулась унікальна презентація одягу, пошитого із справжнього серпанку

05 липня 2013 о 18:42

У Рівненському обласному краєзнавчому музеї 5 липня відбулася унікальна презентація одягу, пошитого зі справжнього серпанку. Серпанкову тканину було виготовлено в наші дні у майстерні історичного ткацтва «Легенди Волині», що в м. Радивилів, повідомили організатори виставки.

Зокрема,  представлено два повні жіночі серпанкові строї, прототипом для яких став одяг із с. Крупове Дубровицького району Рівненської області. Оригінали строю зберігаються у Сарненському історико-етнографічному музеї.

Крім цього, на презентації  показано сучасну інтерпретацію використання серпанкового полотна – весільне вбрання в етнічному стилі.

Майстриням знадобилося три роки, аби «з нуля» відродити особливості ткання серпанкового полотна. Було здійснено близько сотні спроб, доки структура і товщина тканини почала відповідати історичному оригіналу початку XX ст.

Легка напівпрозора тканина у давні часи була мрією українських дівчат, у неї вбиралися заможні панянки, а наречені мали серпанкові елементи одягу, коли йшли до шлюбу. Зазвичай серпанок використовували для обмотування голови. Побутування повного серпанкового строю зафіксована на теренах України лише в Дубровицькому районі Рівненської області. Саме тому відтворити такий унікальний одяг було надзвичайно цікавим завданням і справжнім викликом для майстерні «Легенди Волині».

Довідка. Місце проведення презентації: м. Рівне, Рівненський обласний краєзнавчий музей, вул. Драгоманова, 19. Час презентації: 5 липня 2013 року, 14:00.

Джерело: ZAXID.NET
Розділи: Новини культури

30 липня

Інші дати
Народився Олександр Шульгин
(1889, с.Софине, Полтавська область – 1960), український політичний та державний діяч, історик-соціолог, публіцист, член Центральної Ради,  перший міністр закордонних справ УНР, Голова уряду УНР в екзилі.  
Тихе батьківське поле за поліським селом розляглось. Все чекає когось, не діждеться когось. Чує кроки господаря, чує дотик руки. І снагою життя наливаються вщерть колоски. Наливаються сонцем, вітрами, теплом, споконвічним, живим, невмирущим зерном. (Микола Сингаївський)
Розгорнути