chrome firefox opera safari iexplorer

Найкрасивішим озером в Україні та родзинкою Українських Карпат є озеро Синевир

06 вересня 2013 о 10:50

Найкрасивішим озером в Україні та родзинкою Українських Карпат є озеро Синевир. Це найбільша водойма Українських Карпат, розташована у верхів'ях річки Тереблі, в наймальовничішому регіоні Закарпаття — Міжгір'ї.

Площа озера становить близько 5 гектарів, живлять його струмки. Відтік води перегороджує гірський обвал, а з самого озера вода просочується через підземні ходи, утворює потік і впадає в Тереблю. Завдяки цій особливості Синевир ніколи не розливається, навіть в найсильніші паводки.

Озеро знаходиться на висоті 989 метрів над рівнем моря, його середня глибина становить 10-12 метрів, а максимальна сягає 24 метрів. З 1989 року на територіях навколо озера був створений Національний парк Синевир.

Поблизу, на Чорній річці, розташований єдиний в Європі Музей лісу і сплаву, в якому представлені унікальні експонати історії про лісопереробки. Серед експонатів музею — дерев'яні пристосування — бокори, — якими селяни сплавляли ліс по воді, сокири, пилки й інші інструменти, а також давні бочки, миски, взуття, одяг мешканців, які населяють Міжгір'я. Схожий музей є тільки в Канаді.

Існує легенда про походження озера і його назви.

В далекі часи гори належали багатому графові, і люди працювали на нього: пасли овець і корів, рубали ліс. У графа була красуня дочка Синь.

Дівчину звали так тому, що очі її були синішими за саме небо. Одного разу граф узяв дочку з собою в гори. Поки граф перевіряв роботу лісорубів, дочка збирала на поляні квіти. Раптом вона почула звуки сопілки і побачила, що на лузі сидить хлопець і грає. Це був Вир — пастух. Помітивши дівчину, він перестав грати. Так вони познайомилися.

Після цього дівчина стала часто приходити в гори до пастуха. Вони стали часто зустрічатися і покохали один одного. Але батько дізнався про це і заборонив їм зустрічатися. Але не могли вони більше жити один без одного. І тоді граф наказав убити Вира. Люди графа виждали момент і скинули на нього камінь зі скелі.

Дізнавшись про це, Синь побігла до того місця, обняла камінь і заплакала. Довго вона плакала, поки на тому місці не утворилося озеро. Вода в озері синя та чиста, як очі Синь, а посередині видно верхівку того каменя. Відтоді озеро називається Синевир.

Джерело: ТСН
Розділи: Туристичні новини

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути