chrome firefox opera safari iexplorer

У Києві не вистачає більше половини бригад швидкої допомоги

17 листопада 2013 о 20:44

Забезпеченість бригадами швидкої медичної допомоги менше затверджених норм — замість однієї бригади на 10 тисяч населення є всього 0,43. Про це ZN.UA розповів юрист з медичного права Олег Веремієнко.

Щодоби в Києві фіксують майже 2 тисячі викликів швидкої, а коли трапляються магнітні бурі, затемнення або інші метеоявища, кількість зростає на 10-12%. При цьому, у Києві вдень курсує 145 карет швидкої, вночі — 102.

Швидка медична допомога тепер поділяється на екстрену і невідкладну. Екстрена допомога надається тим, хто постраждав у ДТП, отримав травми, знаходиться в критичному стані і т.п. А тим, у кого високий тиск або загострення хронічних захворювань, доведеться чекати невідкладну допомогу, яка за правилами повинна прибути протягом 30 хв.

Як розповів Веремеєнко, серед проблем, що заважають служб екстреної та невідкладної допомоги нормально працювати, на головному місці — недофінансування і дефіцит кадрів.

За офіційними даними, столична станція швидкої допомоги повинна мати у своєму штаті 590 лікарів, але вакантними залишаються 225 посад. Дефіцит фельдшерів менше, однак серед них багато пенсіонерів, вимушених працювати, незважаючи на поважний вік.

Рівень заробітної плати і пенсії медиків, які працюють у цій сфері, не дають підстав сподіватися, що найближчим часом кадровий дефіцит вдасться подолати.

Ще одна біда швидкої допомоги, на думку юриста — це скасування спеціалізованих бригад. Коли до хворого з підозрою на інфаркт приїжджає не фельдшер, а кардіолог, він відразу ж починає надавати необхідну допомогу, а не просто перевозить його в стаціонар. Те ж стосується і випадків, коли вагітну жінку не довезли своєчасно у пологовий будинок, і вона народжує в дорозі: раніше можна було викликати бригаду з неонатологом, щоб не ризикувати життям дитини, тепер це неможливо.

22 квітня

Інші дати
22 квітня відзначають:
  • Всесвітній день Матері-Землі (Міжнародний день Землі).
Розгорнути
Народився Анатолій Михайленко
(1939, хутір Комуна Полтавської обл. - 2007) - український письменнник, журналіст, видавець. Автор більше 30 книжок художньої прози й публіцистики, зокрема "Оливкова гілка з Рима", "Кленовий лист з Канади", "Пливе мій човен. Запах полину", "Заки море перелечу".
Розгорнути
Народився Євген Сагайдачний
(1886, м.Херсон – 1961) – український маляр, декоратор і педагог. Автор численних акварелей з гуцульського життя, залишив по собі велику колекцію народного, зокрема гуцульського, мистецтва.
Розгорнути
Народився Євген Козак
(1907, с. Колодне, Львівська область – 1988) – український композитор, диригент, педагог. Автор театралізованого концерту «Буковинське весілля», хорових пісень "Вівчарик", "Україно моя", "Думи мої", «Вітер з полонини», "Зелень кленова, вулиці Львова", обробок українських народних пісень, пісень на слова Т.Шевченка.
Ой, вічарику-вівчарю, Ти жени свою отару З гір високих, з полонини У широкую долину. Сядь зі мною в просінь світа, Заграй мені на трембіті, Розкажи мені - чи любиш? Чом до серця не голубиш? (Українська народна пісня)
Розгорнути

Новини Дивитися всі