Масові протести, що відбуваються у Києві та інших містах України, привернули увагу і до реального стану української економіки, адже саме його погіршенням уряд аргументував своє рішення про призупинення процесу підписання Угоди про асоціацію з ЄС.
Втім, про те, що під кінець 2013 року українську економіку очікує серйозне випробування, незалежні оглядачі, а також почали говорити ще наприкінці минулого року, закликаючи уряд до негайного впровадження реформ. Такі ж оцінки впродовж всього року лунали від представників Світового банку, МВФ та ЄБРР. Проте до кінця осені уряд здебільшого говорив про те, що йому вдається втримувати бюджетну, грошову та валютну стабільність в країні попри несприятливу зовнішню кон'юнктуру.
Бюджет з дефіцитом
Ще у вересні з'явилися перші повідомлення про те, що по всій Україні почалися Клацнути затримки із виплатою різних соціальних платежів — від лікарняних до «декретних».
За даними Державного казначейства, у листопаді поточного року у бюджет надійшло 25 млрд грн, що на 12,6% менше, ніж у листопаді 2012.
Те, що у бюджеті бракує грошей, визнав і прем'єр-міністр Микола Азаров під час останнього засідання уряду, заявивши, що доходи бюджету за 11 місяців виявилися на 34 млрд грн, або на 5% меншими, ніж очікувалося.
Втім, як попередив прем'єр, найбільші складності із фінансуванням бюджетних видатків можуть виникнути у західних областях, де «місцева влада припинила роботу для участі у протестах».
Але поки що невиплати тривають і у східних регіонах.
«Доброго дня! Я звертаюся до вас з такого приводу: в нашому місті Докучаєвську Донецької області впродовж двох місяців затримують виплати на дітей. При цьому коли ми звертаємося до міського казначейства, щоб дізнатися, коли будуть перерахування, вони відповідають криками і образами на нашу адресу», — звернення такого змісту отримало ВВС Україна нещодавно.
Проте, як заявив в інтерв'ю кільком телеканалам президент Янукович, він поставив урядові завдання до 10 грудня «погасити всі заборгованості, що є у бюджетній сфері».
Водночас, як повідомив екс-міністр фінансів, а нині депутат від «Удару» Віктор Пинзеник, за місяць до кінця року у бюджеті бракує 57,5 млрд грн, аби виконати його у відповідності із Законом про бюджет:
«Із затвердженої бюджетом цифри 323,9 млрд грн бракує 57,5 млрд. Досягти її можливо, якщо подовжити 2013 рік до середини лютого 2014 року», — заявив Віктор Пинзеник, наголошуючи, що повідомлення про «покращення» бюджетних показників у минулі місяці ґрунтувалися на переплаті чи авансовій сплаті податків підприємствами, неповерненні ПДВ державою, перерахування до бюджету коштів НБУ.
Втім, припущення про «продовження» 2013 року у 2014 може знайти цілком законне обґрунтування — за відсутності ухваленого бюджету на 2014 рік, його видатки здійснюватимуться на основі бюджетного розпису поточного року.
Такий сценарій не виключають навіть представники провладної Партії регіонів.
«Я не виключаю, що доведеться перший місяць 2014 року фінансувати за перший місяцем 2014 року», — заявив голова Верховної Ради Володимир Рибак.
Це означає, що у січні зарплати бюджетників та пенсії будуть виплачені у розмірах січня 2013 року, не враховуючи ті підвищення, що відбувалися впродовж року.
Валюта з обмеженнями
Золотовалютні резерви Національного банку України на 1 грудня 2013 року становили 18,8 млрд дол., що на 8,93%, або на 1,842 млрд дол, менше показника на 1 листопада, коли валютні резерви становили 20,632 млрд дол, — повідомляють у НБУ. При цьому у НБУ повідомляють, що сальдо валютних інтервенцій у листопаді було від'ємним, і становило 800 млн доларів.
Водночас там наголошують, що контролюють ситуацію.
«Жодних драматичних подій у банківській системі та на грошово-кредитному ринку не відбувається. Ситуація є цілком контрольованою», — запевнив заступник директора Генерального департаменту грошово-кредитної політики НБУ Олександр Арсенюк, нагадавши про Клацнути заяву керівника НБУ Ігоря Соркіна, у якій йдеться про те, що центральний банк країни має всі інструменти для підтримки стабільності гривні.
Курс гривні до долара поступово знижується вже четвертий тиждень поспіль. 4 грудня з'явилися повідомлення, що «ПриватБанк» — один із найбільших в Україні — почав обмежувати продаж валюти населенню сумою у 100 доларів «в одні руки». В самому банку ці повідомлення спростували, твердячи, що перебої з валютою були лише у кількох центральних відділеннях банку і лише півдня «у зв'язку із природними труднощами інкасації відділень з причини заблокованих під'їздів до них». У банку також твердять, що нині обмін валют здійснюється цілком у відповідно до законодавства — «до 150 тис грн на добу» для однієї фізичної особи.
Втім, соціальні мережі переповнені повідомленнями про те, що і в інших великих банках запроваджені заходи з обмеження обміну валюти.
Деякі банки також обмежують продаж сумою у 100-200-500 доларів «в одні руки». Клієнтам також пропонують письмово замовити готівкову валюту із видачею наступного дня, або ж здійснити валютні розрахунки у гривні за курсом (наприклад, при виплатах за валютними кредитами, або ж при зарахуванні коштів на валютний рахунок).
Рейтинги і кредити
У випадку подальшої ескалації політичного протистояння рейтингова агенція Standard&Poor's може знизити суверенний рейтинг України — повідомляє агенція Bloomberg.
«Все ще зберігається короткий період, у який Україна потенційно може залучити кошти, але що довше вона із цим затягує, тим більше вирогідність, що нам доведеться знизити рейтинги», — цитує Bloomberg експерта S&P Тревора Каллінена. Аналітик також прогнозує, що у 2014 році курс гривні може знизитися до 9,5 гривень за долар із нинішніх 8,24.
Standard&Poor's знизила український рейтинг до В- із прогнозом «негативний» 1 листопада цього року, пояснюючи таке рішення сумнівами в тому, що українському урядові вдасться знайти достатньо зовнішнього фінансування для покриття боргів країни.
У вересні інша рейтингова агенція Moody's знизила рейтинг України з В3 до Саа1 із можливість подальшого погіршення.
Це означає, що зовнішні запозичення стають для українського уряду дедалі дорожчими, адже ризики неповернення кредитів зростають.
Більшість оглядачів Клацнути вважають, що за цих умов найкращим виходом із ситуації було б поновлення переговорів із МВФ щодо отримання кредиту, адже саме МВФ може позичити Україні гроші під найнижчі відсотки, а умови надання цих кредитів є не політичними, а суто економічними, і такими, що дозволяють розв'язати головні проблеми української економіки, починаючи від величезного бюджетного дефіциту. Проте представники української влади на чолі із президентом та прем'єром впродовж останніх двох тижнів неодноразово заявляли, що вважають умови МВФ неприйнятними.
У п'ятницю польська преса із посиланням на джерела у переговорному процесі повідомила, що міністри закордонних справ Польщі та Швеції, Радослав Сікорський та Карл Більдт, запропонували у Києві ще один спосіб для відновлення переговорів щодо кредитів МВФ через створення Ради реформ та євроінтеграції, оминаючи український уряд.
Очікувалося також, що певні кредитні угоди можуть бути укладені під час державного візиту президента Віктора Януковича до Китаю, проте у офіційних повідомленнях щодо підписаних у Пекіні угод про кредитні угоди не згадується.
Оглядачі вважають, що Росія наразі є єдиним можливим джерелом отримання кредитів для Києва, але при цьому нагадують, що всі позики від Росії мають жорстку політичну прив'язку.
