chrome firefox opera safari iexplorer

Народний Євромайдан вимагає змін. Без «операції» не обійтися?

18 грудня 2013 о 12:13

Київ – За більш як три тижні Євромайдану у Києві громада зібрала на його потреби понад три мільйони гривен. Координаційний штаб регулярно оприлюднює дані, куди, коли і де витрачена кожна копійка цього громадського благодійного внеску. Але не лише грошима, а і харчами, теплими речами, медикаментами з майданівцями діляться і пересічні українці, і бізнес. 
 
Взагалі, на думку соціологів, Євромайдани у Києві, інших містах України цілком заслуговують на звання «народні». Адже 90 відсотків майданівців не підтримують жодну з політичних сил, не є членами громадських організацій і рухів. 
 
Олександр Заклецький з Києва – публіцист, вчений-біолог – вийшов на Майдан 21 листопада увечері, але залишатись надовго не планував. Нічні події 30 листопада змінили плани, змусили замислитись, чи не час «обнулити» діючу систему влади, зазначив у розмові з Радіо Свобода Заклецький.

«Спершу представники свідомого громадянського суспільства, які мають якийсь критичний апарат, вони, перш за все, стояли за європейський вибір України як такий. Тобто, за верховенство закону, справедливість влади, за те, щоб не боятись міліціонерів, щоб можна було нормально працювати, займатися наукою й мистецтвом, бізнесом і так далі, – каже Заклецький. – Ми бачимо, як влада у країні монополізується і створюється якась тиранія, диктатура. Системна криза наростає, без «операції» тут не обійтися, треба різати».
 
Київський Євромайдан акумулював потужний громадський рух проти використання владою сили, проти корупції і монополізації економічного і соціального життя невеликою групою чільних політиків й олігархів.
 
Топ-менеджери на Євромайдані розчищають сніг, лікарі організують бригади швидкого медичного реагування, воїни-«афганці» разом із ветеранами МВС і Збройних сил створюють загони для охорони порядку, а архітектори допомагають їм зводити барикади. Студенти і продавці працюють на кухні, письменники редагують звернення майданівців до влади й опозиції, а художники оформлюють намети ззовні і зсередини.

Майдани мають народний характер – соціологи
 
Результати соціологічних опитувань, яке експерти фонду «Демократичні ініціативи» провели на Майдані, свідчать, що дві третини опитаних майданівців заявили, що вимагають покарати винних у побитті мирних демонстрантів 30 листопада і домогтися «перевантаження влади», точніше, відставки уряду. Більше половини респондентів хочуть повернення України на шлях євроінтеграції і здійснення не паперових, а реальних реформ державної машини і системи влади.
 
«Майдан молодший, ніж населення України. Середній вік учасника Майдану – 36 років з вищою освітою. 64 відсотки майданівців – це люди з вищою освітою. За родом діяльності 40 відсотків – це спеціалісти з вищою освітою гуманітарного, технічного профілю. З неповною середньою освітою на Майдані трохи менше ніж 1 відсоток. За родом занять 40 відсотків – це спеціалісти, 12 відсотків – студенти, 9 відсотків – керівники різних рівнів, 7 відсотків учасників Майдану належать до робітників і по 9 відсотків – підприємці і пенсіонери», – охарактеризувала «портрет» типового активіста Майдану директор фонду Ірина Бекешкіна.

На Заході і в Центрі України серед учасників Євромайданів переважають спеціалісти з вищою освітою, серед яких бізнесмени, керівники, громадські активісти. На Півдні і Сході Майдани підтримують громадські діячі, студенти, представники малого і середнього бізнесу. Такі результати дають як соціологічні заміри, так і бліц-опитування, проведені Радіо Свобода на Майданах Києва й Одеси.
 
Кістяк одеського Євромайдану становлять представники малого і середнього бізнесу, творчої інтелігенції, студенти. Вони написали і через соціальні мережі розповсюдили гімн одеського Майдану. Про це Радіо Свобода розповіла координатор Альона Балаба.

«У дуже багатьох одеситів за чинної влади відібрано бізнес, багатьох притисли податківці, так що вони не можуть бізнес розвивати, – каже вона. – Дехто був змушений продати свій невеликий бізнес або вивезти його за межі України. Владу в Одесі й області фактично приватизували регіонали, це монополізація влади, яка заважає розвиткові міста, його громади. Право на розвиток бізнесу мають лише регіонали або наближені до них люди, це дуже багатьом одеситам набридло. І одеський Євромайдан – це супротив місцевій економічній політиці Партії регіонів».
 
Художник Олексій Манн родом із Дніпропетровська,. На Майдані у Києві він зустрів тамтешніх знайомих митців і бізнесменів, які підтримують Майдан хто власною участю, а хто теплими речами і грошима.

«Я бачу на Майдані процес утворення політичної нації, яку так просто уже не розколоти різними дебільними речами типу мовного питання, і що схід і захід країни розрізняються один від одного. На цьому вже неможливо буде владі педалювати після цього Майдану», – сказав Радіо Свобода Олексій Манн.
 
«Антимайдани» – місце збору байдужих до долі країни – експерти
 
Що є стосується так званих «антимайданів» або «майданів Партії регіонів», то їх підтримують здебільшого люди старшого віку або безробітна молодь, зазначають соціологи. А координатор Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук у розмові з Радіо Свобода зазначила, що на «антимайдани» влада звозить людей, які від неї залежні – це працівники бюджетної сфери, пенсіонери. В останні роки це також «тітушки» – молоді люди спортивної статури, які не проти заробити гроші, потримавши прапори або й організувавши провокацію.
 
«Це та частина суспільства, яка підтримує чинну владу, симпатизує президентові Януковичу. Також можна помітити заляканих і зневірених людей. Звичайно, є ті, хто хоче підзаробити – але є просто байдужі. Байдужі до людей, які відстоюють свою гідність, до країни, яка виборює демократичний шлях розвитку, та зрештою байдужі до самих себе, свого теперішнього й майбутнього», – каже Матвійчук.

Політики повинні почути голос суспільства – експерти
 
Керівник компанії Research & Branding Group, соціолог Євген Копатько зазначив, що, згідно проведених на початку грудня соціологічних опитувань, майже половина українців підтримує Євромайдан, а 45 відсотків – не сприймають його.

«Соціологи фіксують тотальну кризу відносин – незадоволення людей діючою владою, опозицією, життям тощо. Це все «накладається» на політичну кризу. І все це відбувається за умов кризи економічної», – наголосив Копатько.
 
На його думку, наразі можна говорити про програш українських політиків, незалежно від того, до якого «табору» вони належать. Експерт радить політикам прислухатись до голосу суспільства.
 
Не політики, а саме українська громада, суспільство – ініціатори, засновники Євромайдану і в Україні, і поза її межами. Так вважає публіцист, вчений Сергій Грабовський.

«Євромайдани проходять фактично в усіх містах України, при чому вони всюди виникли спонтанно, без чиєїсь керівної спрямовуючої вказівки. Євромайдан – це результат активності громадянського суспільства, за яким пішли політичні партії. По-друге, за даними соціології, яку представили донецькі експерти (Євген Копатько), людей, які підтримують Євромайдани, більше, аніж тих, хто виступає проти них. Третє, що стосується «анти майданів»: це – результат організації, мобілізації бюджетників й оплати. Є, звичайно, там і люди ідейні, але їх там абсолютна меншість», – зауважив Грабовський у розмові з Радіо Свобода.
 
На його думку, Євромайдан виявився тим фактором суспільного життя, який єднає українців і перетворює їх на політичну націю.

26 листопада

Інші дати
Народився Пилип Морачевський (псевд. — Хвилимон Галузенко)
(1806, с. Шестовиця, Чернігівська область – 1879) – український письменник, поет-романтик, перекладач. Автор перекладу українською мовою всіх чотирьох Євангелія, «Діяння Апостолів», «Апокаліпсис», «Псалтир». Євангелія в перекладах Морачевського досі використовують під час богослужінь.
«Все минеться, правда зостанеться» (Пилип Морачевський)
Розгорнути
Народився Олександр Левада (Косяк)
(1909, с. Кривчунка, Черкаська область – 1995) – український драматург та кіносценарист. Автор творів «Гомін лісів Таращанських», «Південний захід», «Фауст і смерть», роману «Два кольори». За його сценаріями поставлені фільми «Українська рапсодія», «Берег надії», «Родина Коцюбинських»
Розгорнути
Народився Опанас Заливаха
(1925, с. Гусинка, Харківська область – 2007) – український живописець, відомий правозахисник-шістдесятник. Лауреат Шевченківської премії за твори останніх років «ХХ вік», «Мироносиці», «Українська мадонна», «Портрет Василя Стуса», «Портрет Шевченка», «Козака несуть», «Початок». Автор книги «Алла Горська. Червона тінь калини. Листи. Спогади. Статті».
«Все можна взяти в чужинця, окрім віри. Віра, взята у чужинця, губить» (Опанас Заливаха)
Розгорнути