chrome firefox opera safari iexplorer

Вісім дерев’яних храмів України отримали сертифікати ЮНЕСКО

20 грудня 2013 о 11:46

До червня зі 140 тисяч пам’яток, що є на її території, Україна мала лише п’ять об’єктів, занесених до Списку Всесвіт­ньої спадщини ЮНЕСКО. І от сертифікати ЮНЕСКО про приналежність до об’єктів світової спадщини отримали вісім карпатських дерев’яних храмів.

Чотири з них розташовані на території Львівщини. Це — церква святого Юрія у Дрогобичі, церква Пресвятої Трійці у Жовкві, церква Зішестя Святого Духа у Потеличі (Жовківський район) та церква Собору Пресвятої Богородиці у Маткові (Турківський район).

Також до спадщини ЮНЕСКО увійшли церква Різдва Пресвятої Богородиці у Нижньому Вербіжі та церква Святого Духа у Рогатині (Івано–Франківська область), церква собору Святого Михайла в Ужку і церква Вознесіння Господнього в Ясіні (Закарпатська область), а також вісім святинь Польщі.

Цей крок став результатом українсько–польського проекту, який тривав аж чотири роки. Коли відбирали церкви для подання заявки в ЮНЕСКО, то оглядали значно більше святинь. Однак подали ті, які є в кращому стані і які можна було б показати світові. «Даний проект відбувся завдяки спільній роботі двох держав, двох громад. Ці церкви потрапили до списку, тому що транскордонні об’єкти мають більш посилену увагу ЮНЕСКО», — зазначив заступник міністра культури України Віктор Балюрко.

За словами дослідника дерев’яної сакральної архітектури, співробітника ДП «Укрзахідпроектреставрація» Василя Слободяна, який представляв українські святині у червні на сесії ЮНЕСКО в Камбоджі, дерев’яних храмів, які заслуговують на таку ж відзнаку, чимало. Однак через байдужість влади та громади чимало з них є знищеними.

«Всі наші дерев’яні церкви цінні, і всі вони можуть бути відзначені, якщо за ними добре дивитись. До прикладу, церква в Маткові, яка увійшла до спадщини ЮНЕСКО, — це чудова святиня бойківського типу. Але маємо не гіршу церкву бойківського типу в Нижньому Висоцькому, проте вона знищена — оббита пластмасою, залізом, на неї просто важко дивитись. Схожі бойківські церкви є в Сколівському та Старосамбірському районах, але вони теж зіпсовані, бо в нас за збереженням пам’яток ніхто не дивиться. Люди самі роблять так, як вміють, але це не завж­ди так, як треба, — каже дослідник. — Наша сакральна архітектура унікальна, такої немає ніде у світі, проте повинна бути більша увага і держави, і суспільства. Бо наша спадщина — це наше багатство».

Список ЮНЕСКО поповнило і стародавнє місто Херсонес на території сучасного Севастополя. А до Списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО ввійшов петриківський розпис.

15 жовтня

Інші дати
Народився Дмитро Луценко
(1921, с.Березова Рудка, Полтавська область – 1989) – український поет. Автор текстів низки відомих пісень ("Києве мій", "Фронтовики", "Сивина", "Не шуми калинонько", "Мамина вишня", Осіннє золото").
Грає море зелене, Тихий день догора. Дорогими для мене Стали схили Дніпра, Де колишуться віти Закоханих мрій... Як тебе не любити, Києве мій! (Дмитро Луценко)
Розгорнути