chrome firefox opera safari iexplorer

Як задобрити символ 2014 року: поради до зустрічі Нового року

28 грудня 2013 о 10:48

Уже зовсім скоро настане 2014 рік і його повелитель — Синій Дерев’яний Кінь — стане повноправним господарем у домівках українців. І хоча у свої права він, згідно зі східним календарем, вступить лише 10 лютого, задобрювати повелителя року варто починати вже в ніч з 31 грудня на 1 січня.

Кінь — тварина, яка не терпить зайвої метушні та галасу, тому цей Новий рік краще зустріти у теплому, тихому сімейному колі найрідніших людей, відмовляючись при цьому від гамірних компаній. Власники гривастих знають: кінь, навіть загубившись чи залишившись без хазяїна, прийде до рідної домівки. Тому опівночі важливо перебувати саме вдома: лише так кінь щедро наповнить ваш дім достатком та злагодою.

Оздобленню будинку також варто приділити увагу: розставте по квартирі дерев’яні сувеніри, вази, поставте на стіл посуд з дерева, дерев’яні миски та розписні ложки. Якщо вони ще й будуть із зображеннями конячок — чудово. Такому посуду місце якраз на святковому столі. Якщо ж нічого подібного в буфеті не знайдеться, його цілком замінить витончена статуетка коня або вершника, або ж симпатичний фарфоровий, кришталевий або скляний символ наступаючого року, який зараз легко можна придбати на передноворічних прилавках.

Амулет року — підкова. Можна повісити на двері і дзвіночки, ніжний дзвін яких весь рік буде охороняти спокій будинку.

Пригощати у новорічну ніч Коня варто також особливими смаколиками: на стіл слід поставити тарілку з овочами та фруктами, обов’язково покласти цукор та не скупитися на десерти, адже Кінь полюбляє солодощі. Доречними будуть яблучний пиріг та вівсяне печиво. Звичайно, улюблена страва Коня — овес — навряд чи підійде для новорічного столу (однак можна поставити в центрі столу символічне блюдце з вівсянкою або пророщеним вівсом). Зернятка вівса після застілля можна насипати у гаманець та носити його як талісман та оберіг. Під ялинку рекомендується покласти шматок чорного запашного хліба з сіллю. На Сході, щоб задобрити Коня, на стіл ставлять два блюдечка: одне з водою, інше — з дрібно нарізаним сіном. На сіно зазвичай кладуть мотузку червоного кольору з бавовняних ниток — вуздечку для коня.

Із напоїв Синій Кінь віддасть перевагу мінеральній воді, сокам і безалкогольним коктейлям. А от міцне питво йому не до вподоби. Єдине, що вітається, — традиційне шампанське.

Ретельно слід обирати також і вбрання для свята: у фаворі — сині, зелені, фіолетові, блакитні та сірі кольори. А одяг жовтого, помаранчевого, бузкових відтінків краще залишити у шафі. Цього року слід використовувати витончені, але виразні деталі — декоративна заколка, кулон, туфлі. Кінь також оцінить перлове намисто (особливо чорні перли) і кільця з аквамарином. Дерев’яні намиста або кулон — стильне доповнення новорічного вбрання. Із зачіскою теж не доведеться мудрувати, особливо тим, у кого довге волосся: Кінь оцінить розпущені коси, які так схожі на його розкішну гриву, а також зібрані в пучок — так звані хвости.

Сподіваємося, що ці поради допоможуть вам весело та святково зустріти рік Коня. Але пам’ятайте головну умову, якої варто дотримуватися у новорічну ніч, — гарний настрій та позитив. Адже як Новий рік зустрінеш, так його і проведеш. З наступаючим!

Розділи: Традиції

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути