chrome firefox opera safari iexplorer

Мультфільм "Ну, погоди! " відзначив 45-річчя

02 січня 2014 о 10:20

Багатосерійному мультфільму «Ну, погоди!», на якому виросло не одне покоління, виповнилося 45 років. 1 січня 1969 року радянська країна вперше дізналася про вовка-хулігану, який безуспішно ловить зайця, ганяючись за ним всюди, але тямущий звір завжди встигає вчасно піти від погоні. 

Мультфільм, заснований на добрих жартах, знайомих мелодій, зворушливих сварки і примирення, швидко завоював любов дітей і дорослих.

«Ну, погоди!» — найпопулярніший радянський і російський мультсеріал. За версією IMDb, він входить в п'ятірку найбільш високо оцінених радянських і російських фільмів з середньою оцінкою 9,0 (з 10).

Історія цього мультфільму почалася ще до створення першого, знайомого кожному випуску. У 1969 році режисером Геннадієм Сокольським була знята перша серія, головна ідея якої — «не ображай маленького, а то сам потрапиш у незручне становище», — і лягла в основу знаменитого серіалу. 

Надалі змінилася графіка, гумор, вік і зовнішній вигляд персонажів, однак, головна ідея виявилася незмінною.

Джерело: DT.UA
Розділи: Новини культури

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути