Пам'яті тридцяти
На Аскольдовій могилі
Поховали їх.
Тридцять мучнів-українців,
Славних молодих...
На Аскольдов й могил
Український цвіт!
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.
На кого посміла знятись
Зрадника рука?
Квітне сонце, грає вітер
І Дніпро-ріка... На кого завзявся Каїн?
Боже, покарай!
Понад все вони любили
Свій коханий край.
Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих.
На Аскольдовій Могилі
Поховали їх.
Павло Тичина, 1918 рік
Бій під Крутами — бій 29 січня 1918 року на залізничній станції поблизу селища Крути за 130 кілометрів на північний-схід від Києва.
Бій тривав 5 годин між 5-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та 300-ма київськими студентами, що захищали підступи до Києва.
У перебігу військових дій бій вирішального значення не мав, — та у свідомості багатьох особливого значення набув завдяки героїзму української молоді, яка загинула в нерівному бою біля Крут, намагаючись протистояти просуванню до Києва окупаційної армії Муравйова, незалежність України.
Ціною свого життя юні герої зупинили наступ ворога на два дні. Цей бій став символом боротьби за свободу і незалежність українського народу.
Зі спогадів очевидців дізнаємося, що Григорій Пипський зі Старосамбірщини перед розстрілом перший почав співати «Ще не вмерла Україна», решта студентів підтримали спів.
В радянські часи полеглих у Крутах кваліфікували як зрадників. На місці загебелі героїв розбили парк. Пізніше, після другої світової війни тут поховали радянських воїнів, полеглих при визволенні Києва.
Вперше про увічнення пам'яті студентів згадали в 1990-х роках, коли Народний Рух України встановив тут дерев'яний хрест.
Від того часу були плани звести більший, постійний монумент у самих Крутах. І лише в 2000 році архітектор Володимир Павленко серйозно почав займатися проектуванням пам'ятника.
2006 року Меморіал пам'яті героїв Крут на залізничній станції Крути нарешті відкрили. Автор меморіалу, Анатолій Гайдамака, представив пам'ятник як насипаний пагорб заввишки 7 метрів, на якому встановлено 10-метрову червону колону.
Червона колона мала нагадувати про подібні колони Київського Університету, звідки були більшість студентів під Крутами. Біля підніжжя пагорба побудована капличка, а поруч з пам'ятником викопане озеро у формі хреста.
Слова Василя Стуса, сказані про шістдесятників, справедливо можна віднести і до героїв-студентів, які віддали своє життя Україні: «Тільки такими синами славен народ – і нині й у віки вічні».
Катерина Івкова
