Українці 19 січня святкуватимуть Водохреще. Воно завершує святки, що почалися на Різдво.
Про це розповів на прес-конференції у вівторок культуролог Анатолій Ціпко.
«Ми наближаємося до свята Водохреща, яке завершує святки, що почалися на Різдво. Водохреще нагадує людині про те, що вона колись охрестилася. Як і Різдво, Водохреще — це тридення. Його теж розпочинає пісна кутя на Свят-вечір; далі — день самого Водохреща — Йордан і наступний день — Іоанна Предтечі, Іоанна Хрестителя», — розповів Ціпко.
Він нагадав: на всі три свята — Різдво, Водохреще і між ними дводення Маланки й Василя - готується кутя. Це страва, яка поєднує громаду земних із громадою небесних. По суті, це поминальна страва. Вона показує добробут, і що будете споживати — так і провадитимете впродовж цілого року. Ця обрядова страва їсться для закону — її береться три ложки, основна ж частина залишається для тих гостей, хто має прийти — і з тогосвітнього краю, і тих, хто не перебуває у самій хаті.
«Бажано, аби хтось приходив, тому що в багатьох культурах є розуміння, що накращий гість — не той, що свій або кликаний, а подорожній, посланий. І важливо догодити цим посланим гостям. І за подорожніми старцями хазяї йшли, а не вони йшли до хазяїв. Це був обов'язок хазяїв — щоб їх уділити якоюсь часткою свого дому», — підкреслив культуролог.
На Водохреще відбувається Велике Водосвяття. Перше Водосвяття здійснюється напередодні на церковному подвір'ї. Друге Водосвяття у сам день свята відбувається на природніх водоймах. І клопоталася цим громада — чоловіки.
А господині готували особливий посуд, зазвичай глиняний, який оповівали віночком із сухотрав'я. І у цей прикрашений посуд набирали освячену воду.
Вважається, що в день Водохреща освячується вся водяна природа, і хто не встигає бути на освяченні, той може зачерпнути воду де б не був. «Помічено, що ця вода не псується природно. І показово, що в час ідеологічних протистоянь за радянських часів це був один із перших доказів того, що святість у світі є, надприроднє у світі є і святість і святиня можуть з'являтися і серед людей», — наголосив Ціпко.
Вода, освячена на Йордан, здатна зберігатися до нової води, тобто протягом року. Ця вода не використовується для приготування їжі, а нею причащаються.
