chrome firefox opera safari iexplorer

Як українці у давнину святкували Водохреще

14 січня 2014 о 18:58

Українці 19 січня святкуватимуть Водохреще. Воно завершує святки, що почалися на Різдво.

Про це розповів на прес-конференції у вівторок культуролог Анатолій Ціпко.

«Ми наближаємося до свята Водохреща, яке завершує святки, що почалися на Різдво. Водохреще нагадує людині про те, що вона колись охрестилася. Як і Різдво, Водохреще — це тридення. Його теж розпочинає пісна кутя на Свят-вечір; далі — день самого Водохреща — Йордан і наступний день — Іоанна Предтечі, Іоанна Хрестителя», — розповів Ціпко.

Він нагадав: на всі три свята — Різдво, Водохреще і між ними дводення Маланки й Василя - готується кутя. Це страва, яка поєднує громаду земних із громадою небесних. По суті, це поминальна страва. Вона показує добробут, і що будете споживати — так і провадитимете впродовж цілого року. Ця обрядова страва їсться для закону — її береться три ложки, основна ж частина залишається для тих гостей, хто має прийти — і з тогосвітнього краю, і тих, хто не перебуває у самій хаті.

«Бажано, аби хтось приходив, тому що в багатьох культурах є розуміння, що накращий гість — не той, що свій або кликаний, а подорожній, посланий. І важливо догодити цим посланим гостям. І за подорожніми старцями хазяї йшли, а не вони йшли до хазяїв. Це був обов'язок хазяїв — щоб їх уділити якоюсь часткою свого дому», — підкреслив культуролог.

На Водохреще відбувається Велике Водосвяття. Перше Водосвяття здійснюється напередодні на церковному подвір'ї. Друге Водосвяття у сам день свята відбувається на природніх водоймах. І клопоталася цим громада — чоловіки.

А господині готували особливий посуд, зазвичай глиняний, який оповівали віночком із сухотрав'я. І у цей прикрашений посуд набирали освячену воду.

Вважається, що в день Водохреща освячується вся водяна природа, і хто не встигає бути на освяченні, той може зачерпнути воду де б не був. «Помічено, що ця вода не псується природно. І показово, що в час ідеологічних протистоянь за радянських часів це був один із перших доказів того, що святість у світі є, надприроднє у світі є і святість і святиня можуть з'являтися і серед людей», — наголосив Ціпко.

Вода, освячена на Йордан, здатна зберігатися до нової води, тобто протягом року. Ця вода не використовується для приготування їжі, а нею причащаються.

Джерело: Укрінформ
Розділи: Новини культури

21 лютого

Інші дати
Ігор Шамо
1925 – український композитор. Однаково успішно виступав у цілком різних видах, формах і жанрах музичної творчості. Народний артист України. Автор музики до гімну столиці – пісні «Києве мій»
Розгорнути
Володимир Малик (Сиченко)
1921 – український письменник, автор пригодницьких та історичних творів: «Посол Урус-шайтана», «Фірман султана», «Чорний вершник», «Шовковий шнурок», що склали тетралогію «Таємний посол»; «Князь Кий», «Черлені щити» та ін.
Розгорнути
Міжнародний день рідної мови
«Рідна мова дається народові Богом, а чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів». Василь Захарченко
Розгорнути
Народився Дмитро Нитченко (Чуб)
(1905, м. Зіньків Полтавської обл. - 1999) - український письменник, педагог, громадський діяч. Активний представник української діаспори в Австралії. Автор збірки оповідей "Живий Шевченко", книжок "Стежками пригод" та "Слідами Миклухи-Маклая", багатьох оповідань, віршів, нарисів про подорожі.
Розгорнути
Народився Вікентій Хвойка
(1850, с.Семин, Чехія - 1914) - український археолог чеського походження. Відкрив пам'ятки трипільської культури в селах Трипілля, Жуківці, Стайки на Київщині, зробив класифікацію пам'яток і встановив час її виникнення (4–3 тис. до н. е.).
Розгорнути
Народився Дмитро Мілютенко
(1899, м. Слов"янськ - 1966), український актор, народний артист СРСР. Ролі: Пузир ("Хазяїн" Карпенка-Карого), Хлопов ("Ревізор" Гоголя), Часник ("В степах України" Корнійчука).
Розгорнути

Новини Дивитися всі