chrome firefox opera safari iexplorer

Народне Віче вирішило перейменувати Інститутську на вулицю імені Небесної сотні (Відео)

24 лютого 2014 о 09:45

На Майдані у неділю, 23 лютого, тривало жалобне Віче, йдеться у сюжеті ТСН. Тисячі людей прийшли на головну площу столиці не для того, щоб слухати палкі промови політиків. Вони із квітами та свічками прощалися із загиблими героями.

Сльози на Майдані не приховують і не соромляться ні жінки, ані чоловіки. Заплакані українці через весь Майдан виклали для “Небесної сотні” доріжку зі свічок та лампадок до самої високої барикади на Інститутській, а також слова “Героям слава!”

Під час виступу на сцені Майдану представники вірменського конгресу запропонували за власний кошт встановити пам’ятник загиблим героям України та виплачувати їхнім родичам довічну пенсію.

Також було запропоновано прейменувати вулицю Інститутську на вулицю імені Небесної сотні. Більше того – активісти виступають за те, щоб всі існуючі вулиці Леніна в Україні перейменувати на вулиці Небесної сотні.

Зазначимо, що Небесною сотнею називають сто загиблих у протистоянні з правоохоронцями активістів.

ВІДЕО

Джерело: 7Днів.ua
Розділи: Громадська думка

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути