chrome firefox opera safari iexplorer

Україна та інформаційна війна (світові ЗМІ)

07 квітня 2014 о 11:49

Однією з особливостей нинішнього українсько-російського конфлікту є інформаційна війна. Звучать звинувачення у перекручуванні фактів, веденні брудної пропаганди тощо. Іноземні засоби масової інформації спробували проаналізувати, як не тільки Україна та Росія, а й медіаорганізації світу висвітлюють події в Україні.

Британська газета Guardian пише, що Росія використовувала пропаганду в Криму під час проведення референдуму. Автор статті вважає, що для того, щоб бути успішним у подібній операцій, треба слідувати п’яти простим правилам. По-перше, змусьте пресу мовчати, пише автор.

«Це не так вже й оригінально, але точно працює». По-друге, перейменуйте революцію. Російські ЗМІ, наприклад, часто називали київські протести «фашистськими» і використовували інші негативні терміни, описуючи події. По-третє, «будь розлюченим і не кажи нічого конкретного». Далі – зміни правила. І нарешті, дотримуйся власного сценарію. «Але, будь-який актор, пропагандист чи політик повинен пам’ятати, що закон неочікуваних наслідків означає, що навіть Москва може не знати, куди це її приведе», – наголошує автор статті.

Американський сайт новин Business Insider погоджується з тим, що більшість російських ЗМІ залучені до пропаганди. Але, як зазначає видання, сучасна пропаганда відрізняється від того, як її практикували у радянські часи. Видання наводить приклад Дмитра Кисельова, журналіста та директора міжнародного інформаційного агентства «Россия сегодня». «Нова пропаганда прагне підбурити та мобілізувати аудиторію, щоб збуджувати ненависть та страх», – пише видання.

«Одягнений у строгий костюм, Кисельов крокує назад та вперед, жестикулює та акцентує свої слова, і доносить їх слухачам зі садистською посмішкою», – пише автор статті. Видання також попереджає, що існує загроза в тому, що Путін сам почне вірити своїй пропаганді, а значить і слідувати її логіці.

Міжнародний сайт соціалістичних новин World Socialist Web Site пише, що висвітлення подій в Україні більшістю медіа Німеччини були однобокими, та назвав це «антиросійською пропагандою».

Такі провідні видання як Der Spiegel та Die Zeit, наприклад, «голосно вимагають військових дій проти Росії, випереджаючи один одного грізними атаками на президента Володимира Путіна, якого змалбовують як нового Гітлера та агресора», – пише сайт. Тим не менш, зазначає видання, це поки що має обмежений вплив на німецьке суспільство.

Американський сайт Huffington Post зазначає, що тамтешні ЗМІ також винні якщо і не в пропаганді, то в перекручуванні правди. Видання обвинувачує американських колег у тому, що замість збагачування та розширювання публічних дебатів щодо важливих питань зовнішньої політики, вони намагаються ці дебати контролювати. «А сьогодні, – зазначає Huffington Post, – вони говорять про те, як США має карати, принижувати Росію та, в кінцевому результаті, завдати їй поразки через те, що вона брязкає зброєю. Вони скиглять про те, що втратили Крим (ніби він був їхнім), ігноруючи те, що Росія втратила, а Захід утвердився в більшій, багатшій Україні», – пише видання.

Автор ще однієї статті у британській Gurdian критикує роботу австралійських ЗМІ. Він зазначає, що практично всі видання дуже часто ігнорують історичні близькі стосунки між Україною та Росією. «Хоча молодше українське населення сьогодні бажає більшої інтеграції з Європою та її більш ліберальними ідеями, те, що лише старше покоління притримується проросійської позиції, не є правдою», – мовиться у статті.

Автор зазначає, що не так вже й багато журналістів серйозно проаналізували можливі фінансові причини для російського та західного втручання у справи України, чия гривня падає стосовно долара в останні місяці. «По-справжньому відповідальні та безстрашні ЗМІ мали б розслідувати істину, яка лежить за втручанням США та Росії до інших країн через стратегічні та фінансові вигоди, які їм це приносить», – йдеться в статті.

23 листопада

Інші дати
23 листопада відзначають:
  • День без покупок.
  • Чорна п’ятниця.
Розгорнути
Олександр Івченко
1903 – авіаконструктор, керівник розробки поршневих, пізніше турбореактивних двигунів для багатьох типів літаків, в т. ч. і літаків Як-40 і Ан-24. 1959 р. створив і очолив самостійне дослідне підприємство – Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес», з 1963 – його генеральний конструктор.
Розгорнути
Народився Микола Бунге
(1823, м.Київ – 1902) – вчений-економіст, державний діяч. Голова Кабінету Міністрів Російської імперії з 1887 до 1895 рр. За його керування бюджет вперше дістає статус документу обов'язкового до виконання всіма відомствами. У 1887 році добився скасування подушної податі з селян, за його ініціативою введено правила, що регламентували умови праці фабричних працівників. Підтримка М.Бунге розвитку індустрії України, іноземні інвестиції подвоїли видобуток вугілля в Донбасі та активно розвивали залізорудну промисловість Криворіжжя.
Розгорнути
Народився Микола Носов
(1908, м.Київ – 1976) – радянський письменник, автор знаменитої трилогії «Незнайко».
Розгорнути