Демократія являє собою якийсь повноцінний політичний режим, заснований на методі колективного чи колегіального прийняття рішень, при якому кожен з учасників має рівний вплив на кінцевий результат, відповідно і міра відповідальності, а також соціальної напруги, вимірюється більш часом, на який прийняте це рішення, будучи швидше розмитим суспільним чинником.
Зараз її відносять до основних і універсальних суспільних загальнолюдських цінностей. Вона є фундаментом для побудови принципів всіх провідних держав, співтовариств, союзів і федерацій, а також лежить в основі Організації Об’єднаних Націй.
Механізми демократії засновані на вільному волевиявленні народу, неухильному дотриманні прав і свобод людини, а також тісно пов’язані із забезпеченням правопорядку, стабільності та цілісності її інститутів і її моделі. Що примітно, — на даний момент не існує єдиної моделі демократії, т. к. теорія і практика далеко не завжди можуть співпадати, проте прогресивне міжнародне співтовариство активно виступає на підтримку зусиль держав і урядів щодо заохочення та зміцнення всіх демократичних процесів.
Враховуючи ряд факторів, ініціативи та практичні напрацювання, Генеральна Асамблея ООН, за даними проекту DilovaMova.com, на своєму 46-му пленарному засіданні, яке відбулося 8-го листопада 2007-го року, ухвалила рішення щодо щорічного відзначення Міжнародного дня демократії, який встановила на 15-е вересня, що було виражено у відповідній резолюції № 62/7.
Основні проблеми демократії — влада, її технології, мирне делегування, зміна і її легітимність в очах народу, а також забезпечення рівноправності, але вони мінімізовані і, як правило, поміщаються в площину широкої суспільної дискусії та саморегуляції, на відміну від інших політичних режимів, однак також впираються в питання моральності, духовності і деякі історико-культорологічні цінності, властиві для тих чи інших етногеографічних просторів.
Станом на кінець XX — початок XXI століття, демократія представляється головним трендом на світовій арені.
