chrome firefox opera safari iexplorer

Проїжджу частину Хрещатика пропонують звузити на 3 смуги

23 жовтня 2014 о 11:05

У Києві розглядають можливість звуження проїжджої частини вулиці Хрещатик з восьми до п'яти смуг з облаштуванням трьох наземних пішохідних переходів.

Про це під час обговорення в рамках воркшопу «Пішохідний Хрещатик» заявив спеціаліст управління інженерно-транспортної інфраструктури Департаменту містобудування та архітектури Віктор Петрук, повідомляє сайт Департаменту.

При цьому, за словами чиновника, його пропускна здатність не буде зменшена, а швидкісний режим навіть зросте.

Він пояснив, що пропускна здатність 8-смугового Хрещатика абсолютно не адекватна пропускній здатності прилеглих вузлів.

«Восьмисмуговий Хрещатик може пропускати до 5,5 тисяч автомобілів на годину в одному напрямку. У той же час, вранці Європейська площа в напрямку Хрещатика пропускає тільки близько 3,2 тисячі автомобілів на годину, а ввечері Бесарабська площа – близько 2,2 тисячі автомобілів на годину», — розповів Петрук.

За його словами, за рахунок звуження проїжджої частини можна буде поліпшити характеристики центральної вулиці міста, влаштувати наземні пішохідні переходи та «позбутися любителів швидкісної їзди».

Петрук уточнив, що від вул. Б. Хмельницького до вул. Михайлівської пропонується звузити проїжджу частину Хрещатика до трьох смуг в напрямку Бессарабки і до двох смуг в напрямку Європейської площі.

При цьому можна організувати регулювання перехресть Б. Хмельницького – Хрещатик, Прорізна – Хрещатик і Михайлівська – Хрещатик у дві фази.

«Ми промоделювали цю ситуацію і побачили, що знаходимося на правильному шляху. Схема організації руху і світлофорне регулювання дозволяє пропускати пішоходів біля ЦУМу, Департаменту архітектури та Будинку Профспілок по денній поверхні, не ускладнюючи при цьому автомобільний рух», - резюмував Петрук.

Чиновник зазначив, що зробити центральну вулицю міста повністю пішохідною поки не можливо, бо Хрещатик є найважливішою транспортною магістраллю загальноміського значення.

Але у перспективі, якщо під Хрещатиком з'явиться транзитний тунель, можна буде говорити про розвиток на Хрещатику пішохідної зони.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути