chrome firefox opera safari iexplorer

Яндекс дослідив як змінювався український Twitter. Інфографіка

24 листопада 2014 о 12:18
Компанія Яндекс, використовуючи відкриті для індексації акаунти мережі Twitter, дослідила як змнінювалася активність українських користувачів і про те, які теми і яких персон вони обговорювали найактивніше протягом року.

Так, у дослідженні йдеться, що із липня 2013-го по липень 2014-го кількість українських твіттер-акаунтів різко зросла, а їхня активність збільшилася. Це, найімовірніше, пов'язано з бурхливим громадсько-політичним життям в Україні, зокрема Євромайданом і подальшими подіями.

2014 року в українському Твіттері двічі відбувалося різке збільшення кількості користувачів — у січні та липні. Перший раз був, очевидно, пов'язаний із Євромайданом. Другий — із авіакатастрофою у Донецькій області. Половина усіх реєстрацій протягом липня 2014 року припала на день падіння «Боїнга» та наступний.

Загалом же у липні 2014-го з'явилося близько 100 тис. нових українських акаунтів — це більше, ніж за перші шість років існування сервісу з 2006-го до 2012 року.

Найбільше нових акаунтів за рік було зареєстровано у Київській та Дніпропетровській областях, а також у Криму. Проте найзначніше за цей час їхня кількість зросла у західних регіонах України, де користувачів Твіттера раніше було відносно небагато.

Кількість твітів

У другій половині 2013 року та у січні 2014-го українські користувачі публікували у Твіттері в середньому по 80 тис. записів на день. Спочатку Євромайдан не суттєво вплинув на їхню активність. Натомість у лютому кількість опублікованих повідомлень різко зросла — до 180 тис. записів на день.

Приблизно така ж активність зберігалася з лютого до липня, коли в українському Твіттері сталося одразу кілька днів із рекордною кількістю публікацій. Із десяти найактивніших днів усі десять припали на липень. За 17 і 18 липня в українських акаунтах з'явився майже мільйон повідомлень.

Довжина і мова твітів

Значна частина записів українських користувачів Твіттера — російською мовою. Однак із початком Євромайдану частка твітів українською зросла удвічі: до 21 листопада їхня частка складала усього 6 %, а після — понад 12 %.

У дні найгострішого протистояння — протягом 18‒22 лютого — повідомлень українською мовою було більше чверті від усіх твітів з українських акаунтів.

Із початком Євромайдану помітно зросла і середня довжина публікацій українською мовою: до 21 листопада вона становила близько 90 символів, а після — понад 100. Водночас довжина твітів російською практично
не змінилася — близько 80 знаків у середньому твіті.

Хештеги

Найпоширенішим хештегом від початку Євромайдану до кінця липня 2014 року в українському Твіттері залишався #євромайдан. Якщо підсумувати усі згадування хештегів із різними варіантами написання слова «Євромайдан» українською, російською та англійською мовами (#євромайдан, #евромайдан, #euromaidan тощо), то з листопада 2013-го до липня 2014 року про Євромайдан в українському Твіттері написали понад 700 тис. разів.

Для порівняння: тег #погода, який опинився на 16 місці у списку найпопулярніших, за той же період використали лише 57 тис. разів.

Велика кількість з-поміж часто згадуваних хештегів в українському сегменті Твіттера з'явилася або набула популярності під час Євромайдану та подальших подій.

Більшість із них виходила на пікові значення згадуваності в одні й ті самі дні: 18‒22 лютого, на початку і в середині березня, у середині квітня, наприкінці травня, а також на початку липня 2014 року.

Персони

Більшість персон із тих, кого найчастіше згадували в повідомленнях українські користувачі Твіттера у період Євромайдану та після нього, так чи інакше пов'язана з політикою.

29 листопада

Інші дати
Народився Григорій Квітка-Основ’яненко
(1778, с.Основа, нині – м. Харків – 1843) – український прозаїк, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Найвидатніші твори – «Конотопська відьма», «Маруся», «Сватання на Гончарівці», «Шельменко-Денщик».
«Як говоримо, так і писати треба» (Григорій Квітка-Основ’яненко)
Розгорнути
Народився Григорій Косинка
(1899, с.Щербанівка, Київська область - 1934) — український письменник. Автор творів «На золотих богів», «Заквітчаний сон», «В житах», «Політика», «Фавст», Серце» та ін.
Розгорнути