chrome firefox opera safari iexplorer

Музей у Пирогові очолив священик

31 січня 2015 о 12:52

Міністерство культури України призначило протоієрея Юрія Бойка виконуючим обов’язки гендиректора музею народної архітектуру та побуту Пирогово у столиці, передає УНН з посиланням на дирекцію музею.

Ю.Бойко, будучи настоятелем парафії Святих великомучеників Бориса і Гліба Української Православної церкви, проводив служби у пирогівській церкві Архистратига Михаїла.

Новопризначений свого часу обирався народним депутатом від “Нашої України” та працював радником президента Віктора Ющенка.

Нагадаємо, що на посаді гендиректора Пирогово Ю.Бойко змінив Дмитра Зарубу. На адресу тепер вже колишнього Дмитра Заруби неодноразово звучала критика з боку громадськості. Його звинувачували у комерціалізації музею під відкритим небом.

5 серпня

Інші дати
Ілля Рєпін
1844 – визначний художник-реаліст українського походження.
Розгорнути
Народився Юрій Хорунжий
(1937, м. Київ - 2007) - український письменник, журналіст, громадський діяч. автор близько 30 книжок, історичних повістей, романів, оповідань та есе. Зокрема, "Скифи", "Гонитва до мосту", "Таємна грамота", "Гетьмани України" та ін. Упорядник книжки спогадів "Опреа СВУ - музика ГПУ", "Вибраних творів"  Л. Старицької-Черняхівської.
Розгорнути
Народився Борис Антоненко-Давидович
(1899, м. Ромни Сумської обл. - 1930) - український письменник, літературо- і мовознавець. Автор книжок "Запорошені силуети", "За ширмою", "Слово матері", "Як ми говоримо", "Смерть. Сибірські новели. Завищені оцінки".
Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників, це - не тільки ознака, а й обов'язок кожної культурної людини. Культурними в нас мусять бути всі, незалежно від того працює людина розумово чи фізично.
Розгорнути
Народився Борис Гмиря
(1903, м.Лебедин Сумська  область – 1969) - український оперний та камерний співак. Виконавець основних партій в операх «Тарас Бульба» Миколи Лисенка, «Наймичка» Миколи Вериківського, «Іван Сусанін» Михайла Глінки, «Русалка» Олександра Даргомижського,  «Фауст» Шарля Гуно).
Розгорнути