Про це повідомив Голова парламентського Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Микола Томенко.
За його словами, абсолютна кількість експертів та фахівців вважають за необхідне переглянути статус 30-кілометрової «зони відчуження» і визначити реально забруднену – так звану «довічну зону».
«Це територія, забрудненість на якій буде зберігатись досить тривалий час. Вся решта територій за виключенням цієї умовно 10-кілометрової зони мусить бути перетворена у Чорнобильський біосферний радіаційно-екологічний заповідник», — зазначив М. Томенко.
На його думку, створення такого заповідника дозволило б вирішити цілу низку проблем «зони відчуження» – перш за все, гарантувати охорону природних комплексів та мати гарантоване бюджетне фінансування для виконання природоохоронних програм, включаючи протипожежний захист лісів. На даний час фінансування зони відчуження йде в цілому на підтримку інфраструктури, до якої збереження цілісності лісових екосистем не має жодного відношення, зауважив Микола Томенко.
Він також нагадав, що поряд із «зоною відчуження», на території Республіки Білорусь вже функціонує Поліський державний радіаційно-екологічний заповідник, що в перспективі створює можливість створення під егідою ЮНЕСКО спільно з Україною міжнародного біосферного заповідника.
Довідково
4 березня 2015 року у Верховній Раді України відбудуться парламентські слухання на тему: «Про зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС, об’єкт «Укриття» та перспективи розвитку зони відчуження». Однією з тем, що буде обговорюватись на цих слуханнях, — майбутня система управління теперішньої так званої 30-кілометрової «зони відчуження».
«Рідна країна»
