chrome firefox opera safari iexplorer

Дзвонам Софії Київської повернули голос

22 квітня 2015 о 15:20

Після вимушеної дворічної перерви кияни та гості столиці знову можуть насолоджуватися голосом дзвонів Софії Київської, повідомляє сайт заповідника.

Цими днями у Софії Київській було завершено ремонт та налагодження унікальної музичної установки, в якій грають 30 дзвонів (згодом планується задіяти 50). Вони працюють у режимі курантів, оснащені електромагнітними бійками і керуються за допомогою комп`ютерної програми.

До речі, за твердженнями фахівців, ця музична установка – цілковито безпечна для історичних пам`яток, адже вона не вібрує, отже – не шкодить рідкісним мозаїкам.

Роботу дзвонів було відновлено завдяки ентузіазму та безкорисливості майстрів-дзвонарів Сергія та Леоніда Ботвінків.

Тож віднині мелодійний передзвін на Софійської площі радуватиме нас щодня, і всі охочі матимуть нагоду почути голос Софійської дзвіниці від 8 год. 45 хв. до 21 год.

Усього дзвони виконують 16 різних мелодій, серед яких – Гімн України, «Молитва за Україну», «Благослови, душе моя, Господа», «Як тебе не любити, Києве мій» та інші.

Довідка

Двоє майстрів – Сергій та Леонід Ботвінки, які зробили такий чудовий подарунок для столичних мешканців та гостей міста, – справжні ентузіасти своєї справи. Рідні брати, вони є корінними киянами, здобули інженерну освіту у Київському політехнічному інституті і практично все життя пропрацювали на Київському авіаційному заводі. А карильйонами Сергій та Леонід захопилися у середині 90-х років, коли відбудовувався Михайлівський Золотоверхий собор у Києві.

n.sophiakievska.org

 n.sophiakievska.org

На сьогодні в Україні існує ще два подібні інструменти, створених братами Ботвінками. Найперший – карильйон Михайлівського Золотоверхого собору (1998 р.), а наймолодший карильйон з`явився два роки тому у Гошівському греко-католицькому монастирі, що на Прикарпатті.

16 серпня

Інші дати
Антон Задонцев
1908 – український учений у галузі рослинництва. Директор Всесоюзного науково-дослідного інституту кукурудзи (м. Дніпропетровськ).
 
 
Розгорнути
Річниця Зборівської битви
1649 – відбулася Зборівська битва – переможна битва козацької армії, очолюваної Богданом Хмельницьким, з польським військом під командуванням короля Яна ІІ Казимира під Зборовом (тепер Тернопільська область). В результаті 18 серпня 1649 р. був укладений Зборівський договір, за умовами якого визнавалася самоврядність Війська Запорозького, Гетьманщини; на землях Війська Запорозького влада належала гетьману, чисельність козаків Війська Запорозького обмежувалась реєстром у 40 000 осіб.
Розгорнути
Народився Микола Дашкевич
(1852, с. Бежів, Житомирської області – 1908) – український літературознавець, історик.  Автор праць про Івана Котляревського, дослідник українських дум, історії Галицько-Волинського князівства.
Розгорнути
Народився Іван Дряпаченко
(1881, с. Василівка, нині Чернігівська область – 1936) – український живописець, графік, колекціонер. Автор полотен «На озері», «Косарі», «Лелеки перед грозою», «Назустріч вечору», «Параска у святковий день».
«Нашої красуні Василівки я не проміняю на жодну Венецію. Садки й гаї, білі хатки й чарівна ріка української пісні !» (Іван Дряпаченко).
Розгорнути