chrome firefox opera safari iexplorer

На відкритті Книжкового Арсеналу покажуть фільм Довженка під живу музику

22 квітня 2015 о 10:59

22 квітня на відкритті V Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал» відбудеться показ відреставрованої копії класичного фільму Олександра Довженка «Арсенал» у супроводі живої музики у виконанні британського мультиінструменталіста Гая Бартелла. Драматичну революційну історію покажуть в рамках циклу кінематографічних перформансів «Коло Дзиґи». Показ організовано Національним Центром Олександра Довженка та Британською радою в Україні.

«Тон саундтреку місцями енергійний і хаотичний, в інших моментах — він похоронний, щоб найкращим чином передати загублену, мінливу та трагічну природу громадянської війни. В музичному супроводі використано кілька стандартних інструментів, таких як струнні інструменти, гітара, барабани, але для запису багатьох звуків я використовував гонги, цимбали, дзвіночки, фортепіано, листи металу, навіть гільзи. Я це робив, щоб викликати атмосферу «металевого» страху та віддати честь і шану классичній дихотомії людина-машина, яка поширена в багатьох ранніх радянських фільмах», — розповів Cultprostir Гай Бартелл.

«Арсенал» Довженка — один із найвизначніших фільмів українського кіноавангарду. Ми давно планували показати його в певному історико-тематичному обрамленні, яке утворюють впізнавані київські топоси, зображені в фільмі: Софійська площа та Собор, завод «Арсенал», Андріївський узвіз, Володимирська вулиця (колишній готель «Лейпціг»). Можливість показати фільм в стінах старого Арсеналу, приваблювала самою тотожністю назв і близькістю до історичного заводу. Музику до фільму написав британський електронщик Гай Бартелл, який вже має досвід роботи з радянським і українським кіноавангардом. Кілька років тому Британський кіноіснтитут (British Film Institute) замовив Гаю створення музики до відновленої версії фільму «Турксиб», знятого 1929 року на технологічній базі Ялтинської кіностудії. Це поворотний фільм для всієї британської кінодокументалістики. 2012 року Гай Бартел в складі своєї групи Bronnt Industries Kapital представив фільм з новим музичним супроводом спершу в Одесі на фестивалі «Німі ночі», а згодом і в рамках проекту «Коло Дзиги» в Києві на замовлення Довженко-Центру. Як на мене робота Гая з «Турксибом» — одна з найкращих в усьому проекту «Коло Дзиги», який триває вже більше трьох років. В його рамках було показано вже 9 шедеврів українського кіноавангарду, деякі з яких, такі як «Хліб», українська рання анімація («Мультагітпроп»), «Навесні» були нами заново перевідкриті й вперше показані після більш як 80-літнього забуття. «Коло Дзиги. Арсенал», гадаю, останній показ циклу « Коло Дзиги». Це десятий наш проект. Впродовж його існування нам, сподіваюся. вдалося привернуту увагу української публіки до українського кіноавангарду, одного з найпотужніших в Європі 1920-х років. Місію проекту можна вважати завершеною. Звісно, ми надалі робитимемо репліки вдалих «Кіл Дзиги», таких як феноменально успішні покази «Землі» в супроводі ДахаБраха, «Хліба» з музикою Port Mone, «Навесні» в супроводі Олександра Кохановського та «Одинадцятого» в музичному оформленні Антона Байбакова, але нові фільми більше не будуть включатись в проект: ці реалізовані нами десять стануть своєрідним новим каноном українського кіноавангарду»,- розповів Cultprostir Іван Козленко, директор Національного Центру Олександра Довженка.

Джерело: Сultprostir.ua
Розділи: Новини культури

18 квітня

Інші дати
Народився Микола Сумцов
(1854, м. Петербург, Росія - 1922) - український фольклорист, етнограф, літературознавець та громадський діяч. Один з фундаторів Харківської громадської книгозбірні (1886).
Розгорнути
Народилася Уляна Кравченко (Юлія Шнайдер)
(1860, м. Миколаїв Львівська область – 1947) - українська письменниця, активістка українського жіночого руху. Автор повісті «Хризантеми» та багатьох збірок віршів.
Розгорнути
Народився В’ячеслав Липинський
(1882, с.Затурці Волинська область – 1931) - український політичний діяч польського походження, історик, соціолог, публіцист, теоретик українського консерватизму.
«Державу Українську може здійснити наша любов до неї, а не ненависть до її ворогів» (В’ячеслав Липинський)
Розгорнути