Одна із серйозних загроз системі ЗНО — законопроект №2335, який минулого місяця зареєстрував народний депутат Олександр Співаковський. «Проект закону передбачає дозвіл подавати абітурієнтам під час вступу до вишу сертифікати ЗНО минулих років. Це неприпустимо, тому що цього року зовсім інакші умови, ніж були раніше. Ми не можемо допустити, щоб абітурієнти були в нерівних умовах. Такі рішення переважають ідею зовнішнього незалежного оцінювання, яке було створено для максимально чесного, прозорого і зрозумілого вступу до університетів», — наголосив на прес-конференції міністр освіти і науки Сергій Квіт, нагадавши, що нинішнє керівництво МОН на початку роботи скасувало таке саме рішення Дмитра Табачника.

«З точки зору технологій освітніх вимірювань ця ініціатива — абсурд, а нас до нього хочуть повернути», — сказав і директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук.

Нагадаємо, що перше ЗНО — з української мови та літератури — проводитимуть 24 квітня. Відповідні тести перебувають на шляху до пунктів тестування, сказав Ігор Лікарчук. Цього року, наголосив він, уперше за п’ять останніх зовнішнє незалежне оцінювання профінансовано повністю.

За його словами, пробне ЗНО, котре відбувалося впродовж двох минулих субот, пройшло спокійно, і приблизно за тиждень директор УЦОЯО пообіцяв оголосити результати порога «склав/не склав» для пробного ЗНО. Нагадаємо, що запровадження такого порога — одна з новацій цьогорічної вступної кампанії.

«Думаю, що після цього проблема для суспільства щодо суті цього порога зникне. Коли до 2015 року всі, хто складав ЗНО, отримували позитивну оцінку за тести, відтепер її отримають лише ті, хто цей поріг перейде, тобто покаже мінімальний рівень знань, необхідний для вступу до університету», — пояснив він. Яким буде мінімальний рівень знань, визначатимуть експерти: щонайменше 80 фахівців на кожний предмет.

Ще одна новація — цього року запроваджують два рівні складності тестів. «Якщо, наприклад, абітурієнт вступає на спеціальність, де математика є профільним предметом, то він писатиме складніший тест, ніж той, у якого вона буде непрофільною. Очевидно, що людина, яка хоче бути інженером чи фізиком, повинна мати інакший рівень знань з математики порівняно з тією, котра в діяльності буде менше з цим стикатися», — сказав Сергій Квіт.

Цього року абітурієнти, подаючи документи, вже з самого початку повинні визначитися із пріоритетами щодо спеціальностей та вишів. Тоді Єдина державна електронна база з питань освіти автоматично відрегулює перший список рекомендованих до вступу, визначивши, куди абітурієнт може потрапити.

Розраховуватимуть конкурсний бал цього року також інакше, ніж раніше. Дотепер його визначали простим додаванням балів сертифікатів ЗНО, балів шкільного атестата та додаткових балів, якщо вони були. Відповідно, як пам’ятаємо, показники конкурсного бала коливалися в межах 600—800.

«Цього року конкурсний бал вступника обмежуватиметься 200 балами через нову процедуру розрахунку, яку здійснюватимуть на інших засадах», — повідомила перший заступник міністра освіти і науки Інна Совсун. За її словами, це дасть змогу університетам визначити, які предмети будуть у них пріоритетними.

«Наприклад, для вступу на певну спеціальність результат із математики значно важливіший, ніж результат з української мови. В такому разі для математики університети визначать вищий коефіцієнт, ніж для української мови», — пояснила вона.

Ще одна важлива новація, про яку треба знати абітурієнтам та їхнім батькам, — те, що кількість місць державного замовлення, оголошена до початку вступної кампанії, становитиме 80% загального обсягу кількості місць. Цього року триває перехідний період, а вже наступного діятиме інша система, коли місця державного замовлення розподілятимуть за найсильнішими абітурієнтами. Решту 20% місць цього року буде додано після завершення процедури прийому в ті університети, куди підуть найсильніші абітурієнти.