chrome firefox opera safari iexplorer

Реставрацію мозаїк Річкового вокзалу обговорять з громадськістю

17 лютого 2016 о 09:29

У середу, 17 лютого, о 11:00, в Українському кризовому медіа-центрі (Український дім на Європейській площі) відбудеться зустріч представників культурної спільноти із речниками проекту РічПорт, які займаються реконструкцією Річкового вокзалу у Києві. Громадські активісти озвучать рекомендації щодо реставрації мозаїк та подальшої ревіталізації будівлі.

Річковий вокзал у Києві тривалий час перебуває у стані занепаду, на що давно звертали увагу активісти громадських рухів. На сьогодні відомо, що у споруди з’явився новий власник (проект РічПорт), який має плани щодо його ревіталізації та перетворення на розважальний заклад. У інтер’єрах вокзалу збереглися мозаїки, котрі є безцінними пам’ятками мистецтва українського шістдесятництва — визначного періоду в українській культурі, позначеного сплеском яскравих художніх новацій. Художники-шістдесятники, до яких належать автори декоративних панно Річкового вокзалу Ернест Котков, Валерій Ламах та Іван Литовченко, працювали у складних умовах заідеологізованості та цензури, та незважаючи на це створили унікальне художнє явище, значною частиною представлене у вигляді монументально-декоративних творів.

9 лютого самоорганізована група представників культурної спільноти у складі: Євгенії Моляр (кураторка проекту SOVIET MOSAICS IN UKRAINE фонду ІЗОЛЯЦІЯ), Оксани Баршинової (завідувачка науково-дослідного відділу мистецтва ХХ – початку ХХІ століть Національного художнього музею України), Наталії Литовченко (Заслужена художниця України, дочка одного з авторів мозаїк річкового вокзалу Івана Литовченка), Леоніда Марущака (Куратор Мистецького напрямку Українського кризового медіа-центру), А.М.Остапчука (Завідувач науково-реставраційної майстерні НЗ «Софія Київська»), Ані Мєдвєдєвої (Головна директорка програм фонду ІЗОЛЯЦІЯ), художника-монументаліста Юрія Мельника, мистецтвознавиці та кураторки Єлизавети Герман зустрілися із  Антоном Фрідляндом (речник проекту РічПорт) та разом оцінили стан мозаїк і будівлі у цілому.

За результатами зустрічі активісти підготували рекомендації щодо проведення реставрації мозаїк, будівлі Річкового вокзалу та концепції майбутнього розвитку проекту РічПорт, які будуть оголошенні під час прес-брифінгу, в якому також візьмуть участь і представники компанії-забудовника. Окрім того, культурні діячі озвучать намір створення громадської наглядової ради, яка має долучитися до розробки плану реконструкції будівлі та контролю виконання реставраційних робіт.

Спікери прес-брифінгу, 17 лютого, 11:00:
Євгенія Моляр - мистецтвознавиця, кураторка проекту SOVIET MOSAICS IN UKRAINE фонду ІЗОЛЯЦІЯ
Оксана Брашинова - завідувачка науково-дослідного відділу мистецтва ХХ – початку ХХІ століть Національного художнього музею України
Наталя Литовченко - Заслужена художниця України, дочка одного з авторів мозаїк річкового вокзалу Івана Литовченка
Галина Василевська — юристка МБФ “ІЗОЛЯЦІЯ”
Лізавета Герман - мистецтвознавиця, дослідниця
Антон Фрідлянд - речник проекту РічПорт

Довідка
Декоративні панно Річкового вокзалу: художники-монументалісти Ернест Котков, Валерій Ламах та Іван Литовченко в 1959 — 1960 роках працювали над оформленням приміщення Річкового вокзалу в Києві.  У декоративних панно використовувалося інноваційне для того часу поєднання матеріалів — кераміки та кольорових цементів. Усього комплекс нараховує 8 монументально-декоративних творів, котрим необхідне надання пам’яткоохоронного статусу та фахова реставрація: 3 панно у залі очікування —  “Дніпро — торговий шлях”, “Богдан Хмельницький” та “Жовтень”, 3 об’єкти в приміщенні ресторану —  панно “Україна” і фризові композиції “Праця” та “Відпочинок”, 2 композиції “Чайки над водою” у вестибюлі, та портик в екстер’єрі річкового вокзалу — різбленний контур інкерманського каменю.

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути

Новини Дивитися всі