chrome firefox opera safari iexplorer

В Україні знову обговорять Болонську систему освіти

14 березня 2013 о 14:27

В Україні за ініціативи Громадського руху «Український вибір» в рамках проекту «Освіта — завдання суспільства, а не держави» проходять всеукраїнські громадські слухання з Болонського процесу. Основна мета проекту — в результаті відкритої професійної дискусії дати об'єктивну оцінку Болонського процесу, його позитивним і негативним проявам, перспективам розвитку системи освіти в Україні, повідомляє прес-служба «Українського вибору».

У роботі круглих столів, які в лютому-березні цього року пройшли в Києві, Донецьку, Одесі, Севастополі, Харкові, Житомирі, Рівному, Сумах, Вінниці, Кам'янці-Подільському взяли участь більше трьохсот викладачів, управлінців, студентів, громадських діячів, активістів " Українського вибору ".

«Стимулювання Болонського процесу, притому, що Україна в найближчій перспективі не стане членом ЄС, вже зараз поставило його на край кадрової та технологічної прірви, вважає переважна більшість учасників слухань.

Болонський процес несе з собою зниження якості освіти, система фундаментальної освіти замінюється набором вузькоспеціалізованих дисциплін; академічна мобільність, яка так приваблювала молодь країн-учасниць Болонського процесу, для значної частини студентів залишилася лише мрією.

Прихованою метою Болонської системи є вирішення кадрових проблем європейських країн за рахунок молодих талановитих фахівців з України, Росії, Білорусії.

Дуже цікава позиція українського студентства з цього питання: „Ми увійшли в Болонську систему неконкурентоспроможними. Велика проблема з працевлаштуванням після закінчення вузу. В країні відсутнє прогнозування. Болонський процес часто являє собою імітацію ...“

Для подальшого обговорення даної проблеми, до якої найближчим часом підключаться працівники освіти Запоріжжя та Дніпропетровська, учасники проекту підготували ряд питань: Чи потрібна нам одна стандартизована система освіти або різні системи? Входження в Болонський процес збільшує число чиновників для обліку та контролю — яке це має відношення до якості освіти? Кому вигідний Болонський процес: міністерству чи університетам?

За результатами слухань будуть підготовлені пропозиції щодо виходу з глибокої системної кризи, в якій опинилася українська система освіти», — повідомляє прес-служба Руху «Український вибір».

Розділи: Новини освіти

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути