chrome firefox opera safari iexplorer

Антикорупційна шістка: хто в Україні бореться з корупцією

18 березня 2016 о 16:06

За рік в Україні з'явилося стільки органів боротьби з корупцією, що можна заплутатись, хто з них що робить і до кого звертатися у разі потреби.

DW розбиралася, хто, як і на якому фланзі бореться з корупцією.

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ)

Основні завдання НАБУ — попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, вчинених високопосадовцями. Тобто по суті, НАБУ має боротися з VIP-корупціонерами — міністрами, депутатами, суддями, прокурорами, керівниками органів влади та місцевого самоврядування.

Слідчі НАБУ мають право заводити справи, вимагати відомості про майно, доходи, видатки осіб, безперешкодно входити до держорганів тощо. У НАБУ є власні спецпризначенці і навіть бронетранспортери. У штаті — поки що більше 300 осіб.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП)

Спецпрокуратура — це не окремий орган, а самостійний структурний підрозділ Генпрокуратури, яка перейняла від ГПУ всі завдання щодо боротьби з корупцією. На неї покладені обов'язки з нагляду за розслідуваннями НАБУ, а також підтримка держобвинувачення та представництво інтересів українців і держави у судах за злочинами, пов'язаними з корупцією.

До загальної структури САП входять центральний апарат і територіальні філії, які розташовуються в тих самих містах, де офіси має НАБУ.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК)

Діяльність цього агентства дуже локалізована і має превентивну функцію. Воно перевірятиме правдивість даних у деклараціях всіх державних службовців і чи відповідає їхній стиль життя заявленим доходам. Якщо виявлять порушення, матеріали справи передадуть до НАБУ.

Агенція ще перебуває на стадії запуску і є однією з умов отримання безвізового режиму з ЄС. До складу НАЗК входять п'ять членів. Основною формою роботи є засідання, які мають проводитись не менше одного разу на тиждень.

Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів

Завдання цього агентства зрозуміле вже з самої назви. Воно розшукує активи, доводить їхнє злочинне походження, конфіскує виключно за рішенням суду, а потім може виставити на продаж на публічних торгах. Уся інформація про активи й грошові рахунки зберігатиметься у спеціально створеному відкритому реєстрі, який також веде агентство.

Гранична кількість співробітників цього органа не повинна перевищувати 100 осіб, враховуючи працівників територіальних підрозділів у разі їх створення.

Зарплата працівника агентства становитиме близько 30 тисяч гривень.

Державне бюро розслідувань (ДБР)

Це бюро буде аналогом американського ФБР. Воно також розслідуватиме справи, пов'язані з корупцією, але ті, які не відносяться до компетенції НАБУ. Окрім того, ДБР здійснюватиме розслідування злочинів, пов'язаних із діяльністю злочинних організацій, вчинених правоохоронцями, а також особливо тяжких насильницьких злочинів, за які Кримінальним кодексом передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Слідчих для ДБР відбиратимуть на конкурсній основі. За різними даними, бюро почне працювати не раніше наступного року.

Національна рада з питань антикорупційної політики при президентові України

Боротись з корупцією захотіли і в Адміністрації Президента, створивши Національну раду з питань антикорупційної політики. Щоправда, без слідчих і переслідувань корупціонерів.

Це консультативно-дорадчий орган, до обов'язків якого входить підготовка та подання главі держави пропозицій щодо антикорупційної стратегії, аналіз ситуації із запобіганням та протидією корупції в Україні.

Крім того, Нацрада на своїх засіданнях, які проводяться раз на два місяці, зобов'язана готувати на розгляд президента свої пропозиції щодо вдосконалення антикорупційного законодавства, і висувати ідеї, як краще координувати роботу інших антикорупційних органів.

Раду очолює народний депутат Мустафа Джемілєв.

Розділи: Аналітика

29 березня

Інші дати
Марія Вольвач
1841 – українська поетеса, письменниця, громадсько-культурна діячка.
Розгорнути
Народилася Марійка Підгірянка
1891 – Марійка Підгірянка (Марія Ленерт-Домбровська) – українська поетеса, педагог. Авторка збірки поезій «Відгуки душі», поеми «Мати-страдниця», книжок для дітей «Вертеп», «Святий Миколай на Підкарпатській Русі», «Малий Василько», «Кравчиня Маруся», «Юркова мандрівка», «Зайчик і Лисичка», байок, казок, пісень, загадок.
«Спіть, діточки, спіть, Віченька стуліть ! Дрібен дощик стукотить, Вікнам казку гомонить… Дрібен дощик пада там, А тут тихо, тепло нам. При матусі рідненькій, У світличці чистенькій. Спіть, діточки, спіть. Віченька стуліть» (Марійка Підгірянка)
Розгорнути