chrome firefox opera safari iexplorer

Особливий символ дівочої юності та краси

21 березня 2016 о 09:46

З давніх-давен український вінок був особливим атрибутом до святкового вбрання. Про символічне значення та обрядову функцію вінка у межах Відкритої школи історії розповіла майстриня давніх головних уборів Ніна Севастьянова. 

За її словами, українки полюбляли чепуритися. Ще змалку дівчата, йдучи до церкви, не забували про прикраси з живих квітів та пір'я. Дорослішаючи, кожна збирала набір стрічок. Їх здебільшого по одній привозили батьки, повертаючись з ярмарку.

«Також дівчата збирали стрічки, беручи участь у весільному обряді. Коли молода танцювала з дружкою, дарувала їй стрічку. Вважалось, що частіше дівчина була дружкою, то більше мала стрічок», — розповідає майстриня.

Стрічки прикрашали пір'ям, вишивали, часто використовували металізовану нитку, яка красиво виблискувала на сонці.

Особливу роль відігравав віночок, зроблений із восковиць і паперу. Ним обрамлювали ікону, якою благословляли молодих.

«Цікаво, що наприкінці XIX — поч. XX ст. неабияким попитом користувалась робота майстринь, які професійно виготовляли дівочі вінки. Але скористатися їхніми послугами могли тільки забезпечені люди. Якщо в родини не вистачало коштів, щоб замовити вінок, дівчина робила його власноруч», — каже лекторка.

Перш, ніж одягнути вінок, на нього пов'язували стрічки, серед яких обов'язково мала бути одна особлива — бинда, яка вважалася символом дівоцтва.

Безумовно, однією з ключових подій було весілля, яке засвідчувало перехід дівчини у новий статус – статус жінки. Прикрашаючи наречену, дружки виплітали так звані трібушки – косички. Їх викладали на голові таким чином, щоб зручно було зафіксувати святковий убір. Та найзворушливішим у весільній церемонії був момент останнього дівочого вінка. Під кінець весілля нареченій знімали вінок і покривали голову наміткою або каптуром. Після цього обряду дівчина вже не мала права «світити волоссям».

Тому традиційний український вінок був не лише святковим атрибутом дівочого вбрання. Він ніс у собі особливий символ дівочої юності та краси.

Джерело: Gazeta.ua
Розділи: Суспільство

16 березня

Інші дати
Народився Юрій Дараган
(1894, м. Єлисаветград, тепер Кіровоград - 1926) - український поет, автор збірки "Сагайдак".
Розгорнути
Народився Микола Бурачек
(1871, с.Летичів Хмельницька область – 1942) – український житвописець, театральний художник, письменник, мистецтвознавець. Присвятив себе створенню образів української природи. Активний дослідник живописної спадщини Т.Шевченка.
Розгорнути
Народилася Христина Алчевська
(1882, м. Харків – 1931) – українська поетеса і педагог. Авторка поетичних збірок «Туга за сонцем», «Сонце з-за хмар», «Пісня життя», «Моєму краю», «Пробудження».
Мені зрідні осяйне Чорне море: Мов океан, весела й вільна я, Із краю в край, де поле і де гори, Луна мій спів, літа душа моя. І вічно юні думи без вагання Біжать, і йдуть, і товпляться в мені, І, як орли, щезають вдалині, І в душах будять бурні хвилювання... (Христина Алчевська)
Розгорнути

Новини Дивитися всі

Loading...