chrome firefox opera safari iexplorer

Особливий символ дівочої юності та краси

21 березня 2016 о 09:46

З давніх-давен український вінок був особливим атрибутом до святкового вбрання. Про символічне значення та обрядову функцію вінка у межах Відкритої школи історії розповіла майстриня давніх головних уборів Ніна Севастьянова. 

За її словами, українки полюбляли чепуритися. Ще змалку дівчата, йдучи до церкви, не забували про прикраси з живих квітів та пір'я. Дорослішаючи, кожна збирала набір стрічок. Їх здебільшого по одній привозили батьки, повертаючись з ярмарку.

«Також дівчата збирали стрічки, беручи участь у весільному обряді. Коли молода танцювала з дружкою, дарувала їй стрічку. Вважалось, що частіше дівчина була дружкою, то більше мала стрічок», — розповідає майстриня.

Стрічки прикрашали пір'ям, вишивали, часто використовували металізовану нитку, яка красиво виблискувала на сонці.

Особливу роль відігравав віночок, зроблений із восковиць і паперу. Ним обрамлювали ікону, якою благословляли молодих.

«Цікаво, що наприкінці XIX — поч. XX ст. неабияким попитом користувалась робота майстринь, які професійно виготовляли дівочі вінки. Але скористатися їхніми послугами могли тільки забезпечені люди. Якщо в родини не вистачало коштів, щоб замовити вінок, дівчина робила його власноруч», — каже лекторка.

Перш, ніж одягнути вінок, на нього пов'язували стрічки, серед яких обов'язково мала бути одна особлива — бинда, яка вважалася символом дівоцтва.

Безумовно, однією з ключових подій було весілля, яке засвідчувало перехід дівчини у новий статус – статус жінки. Прикрашаючи наречену, дружки виплітали так звані трібушки – косички. Їх викладали на голові таким чином, щоб зручно було зафіксувати святковий убір. Та найзворушливішим у весільній церемонії був момент останнього дівочого вінка. Під кінець весілля нареченій знімали вінок і покривали голову наміткою або каптуром. Після цього обряду дівчина вже не мала права «світити волоссям».

Тому традиційний український вінок був не лише святковим атрибутом дівочого вбрання. Він ніс у собі особливий символ дівочої юності та краси.

Джерело: Gazeta.ua
Розділи: Суспільство

1 грудня

Інші дати
День працівників прокуратури
Указом Президента України від 02.11.2000 року встановлено професійне свято - День працівників прокуратури - 1 грудня.
Розгорнути
Народився Микола Леонтович
(1877, с.Монастирок, Вінницька область - 1921) – український композитор, хоровий диригент, Його обробка для хору народної пісні «Щедрик» відома у всьому світі як різдвяна колядка «Carol of the Bells».
Розгорнути
Народився Платон Воронько
(1913, с. Чернеччина, Сумська область – 1988) – український письменник, публіцист. Автор поетичної збірки «Повінь».
«У моєї доні Оченята сонні, Рученьки, Мов з вати, Доня Хоче спати... Ніч прийшла Тихенька, Спи, Моя маленька...» (Платон Воронько)
Розгорнути
Народився Платон Майборода
(1918, с.Пелехівщина, Полтавська область – 1989) –український композитор, автор численних пісень і хорів, обробок народних пісень ( «Пісня про рушник», «Якщо ти любиш», «Ми підем де трави похилі», «Київський вальс»).
А чи ранньою, чи пізньою, Як цвістимуть всі сади, Я прийду до тебе піснею, Тільки прагни, тільки жди…(Платон Майборода)
Розгорнути
Народився Георгій Майборода
(1913, с. Пелехівщина Полтавської обл. - 1992) - український композитор. Автор багатьох опер, симфоній, концертів для голосу з оркестром, для скрипки з оркестром, симфонічних варіацій для віолончелі з оркестром, хорів, романсів.
Розгорнути