chrome firefox opera safari iexplorer

На проведення Євробачення-2017 претендують шість міст

20 травня 2016 о 11:43

Пісенний конкурс Євробачення 2017 року пройде в Україні. Про готовність організувати його у своєму місті заявили мери Києва, Львова, Дніпропет­ровська, Одеси, Херсона, Ужгорода.

Наша країна вдруге прийматиме захід. Це право отримала після перемоги української співачки Джамали, 32 роки, на Євробаченні-2016 у столиці Швеції Стокгольмі. 2005‑го Україна організовувала Євробачення завдяки першому місцю на конкурсі Руслани.

— За правилами Європейської мовної спілки маємо визначитися з містом до кінця літа, — розповідає 32-річна Вікторія Романова з Національної телекомпанії України. — Пакет вимог уже отримали. Передусім треба мати сцену для всіх трьох шоу Євробачення — двох півфіналів і фіналу. Також треба розмістити міжнародний прес-центр на 2,5 тисячі журналістів. Необхідні гримерки, офісні приміщення, велика кількість телевізійної техніки. Місткість основного залу не регламентується. Я 10 років супроводжую українські делегації на цей конкурс. Бачила й зали на 2 тисячі, і 50-тисячні футбольні стадіони. Мер Києва заявив, що готовий надати стадіон «Олімпійський». За умовами концертна зала має бути закрита. А київський стадіон не обладнаний розсувним дахом, як арена в Дюссельдорфі. Потрібна розвинена інфраструктура загалом — сучасний аеропорт, достатня кількість готелів, транспортна система, велика культурна програма для гостей. Адже пов'язані з Євробаченням заходи тривають у місті-організаторі два тижні. Важливе питання безпеки. На джазовому фестивалі у Львові позаторік іноземні гості питали, за скільки кілометрів звідти йдуть бойові дії.

Євробачення-2016 у Сток­гольмі було найкращим за всю історію конкурсу, вважає Вікторія Романова. Бюджет заходу становив 13 млн євро. Позаторік Данії він обійшовся в 47 млн євро.

— Кожна країна платить внесок за членство в Європейській мовній спілці. Частина грошей залишається в цій організації. Вона укладає угоди з компаніями, що забезпечують голосування та підрахунок балів. Залишок спільних коштів іде країні, що приймає конкурс. Їх зазвичай не вистачає. От тут і доводиться шукати гроші. Залучають комерційних спонсорів, меценатів, заробляють на продажу квитків, сувенірів, ліцензій на трансляцію в країни — не члени ЄМС. Наприклад, Китай, Австралію. Делегації учасників конкурсу платять лише за приліт і проживання. Про прибутки від Євробачення не йдеться. Це — суто іміджевий продукт.

2005-го столицею пісенного конкурсу був Київ.

— Львів, Херсон, Ужгород навряд чи зможуть претендувати на проведення Євробачення-2017. Хіба знайдуть кошти і збудують за рік концертний комплекс. Але в умовах війни Україна не може собі цього дозволити, — каже колишній нардеп 52-річний Тарас Стецьків.

11 років тому він очолював організаційний комітет пісенного конкурсу.

— Євробачення можливо провести лише в столиці, — продовжує Стецьків. — Є два варіанти: Палац спорту та Експоцентр на Лівому березі Дніпра. 2005 року захід проводили в Палаці спорту. Там можна змонтувати сцену будь-якої складності. Є достатня кількість підсобних приміщень, де б розмістилися всі 50 делегацій. Кожен співак мав би свої фан-зони. Не знаю, скільки коштуватиме нам Євробачення-2017. Скажу лише, що 2005-го конкурс обійшовся десь у 88 мільйонів гривень при курсі один до п'яти (зараз це 440 млн грн. — ГПУ). Державний бюджет дав 68 мільйонів, Європейська мовна спілка — п'ять і спонсори — решту.

Мер Львова заявив про готовність прийняти Євробачення. У те, що за вісім місяців добудують арену, яку готували до Євробаскету, не вірять.

Джерело: gazeta.ua
Розділи: Новини культури

9 листопада

Інші дати
День української писемності та мови
Це свято було встановлено указом президента України в 1997 році і відзначається щороку на честь українського літописця Нестора - послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.
Розгорнути
День вшанування преподобного Нестора Літописця
(бл. 1056 – 1113) – київський літописець та письменник-агіограф, чернець Києво-Печерського монастиря. Автор житій святих князів Бориса і Гліба та Феордосія Печерського. Вважається упорядником (за іншою версією автором) «Повісті времінних літ».
Розгорнути
Народився Богдан Лепкий
(1872, с.Крегулець, Тернопільська область – 1941) – український поет, прозаїк, літературознавець, критик, перекладач, історик літератури. Творча спадщина Б.Лепкого складає понад 80 власних книг, у тому числі цикл романів «Мазепа», він — упорядник і видавець 62 томів творів української класики з ґрунтовними дослідженнями, примітками, коментарями.
«Колисав мою колиску Вітер рідного Поділля І зливав на сонні вії Степового запах зілля. Колисав мою колиску Звук підгірської трембіти, Що від неї зорі меркнуть І росою плачуть квіти» (Богдан Лепкий)
Розгорнути

Новини Дивитися всі