chrome firefox opera safari iexplorer

Вирватися з міста. Казкова хатка, ставка Вермахту та костьоли Житомирщини

29 травня 2016 о 10:00

Ліси, річки, гранітні кар’єри, монастирі, численні храми, палаци та багате історичне минуле роблять Житомирщину вельми привабливою для туристів.

Краєм можна скласти чимало маршрутів і цими вихідним «Українська Правда. Життя» пропонує вам помандрувати одним із них.

Шлях проляже до Бердичева, а звідти і до обласного центру.

ДЕНЬ ПЕРШИЙ

Якщо їхати з Києва власним транспортом, чи автостопом, то дорогою можна побачити чимало цікавого.

Неподалік від столиці, в селі Гурівщина знаходиться одна з найбільших в Україні кіностудійVictoria Films Studio, що займає 36 гектарів, має 10 павільйонів та кілька натурних майданчиків.

Палац при в’їзді до кіностудії у Гурівщині. Фото з srgktk.livejournal.com

Екскурсії там поки не проводять, проте можна подивитись на фантастичний палац при в’їзді.

Також можна заїхати в Коростишів. Там є парк, костел Різдва (1799 року) та мальовничі гранітні кар’єри.

Мальовничі гранітні кар’єри Коростишіва. Фото thetrip.com.ua

Та я би радив минути ці місця і заїхати до них на зворотньому шляху, якщо буде бажання та залишиться час. А натомість перед самим Житомиром взяти курс на Андрушівку.

Дорогою туди поціновувачі сакральної архітектури можуть заїхати у Іванків, де непримітний зовні храм Різдва Святої Богородиці (1793 року побудови), вражає своїм внутрішнім оздобленням: розкішним розписом та ліпниною. Кажуть, фрески авторства відомого маляра Йосифа Прагтля (1737 — 1799) збереглисьсь до наших часів майже у своєму первинному вигляді.

Інтер’єр храму в Іванкові. Фото з ukrainaincognita.com

Можна також заїхати у Стару Котельню. Там є бароковий костел Святого Антонія (1786 р.), який зовні має вигляд занедбаної руїни, а всередині цілком пристойний і діючий.

Костел Святого Антонія. Фото з yuhymuk.livejournal.com

Головна ж принада Андрушівки — оточений парком неоренесансний палац Бержинських-Терещенків (сер. XIX століття). Тепер у ньому школа, тож всередині від колишньої розкоші залишилось небагато: мармурові сходи та трохи ліпнини.

Палац Бержинських-Терещенків. Фото з m-a-d-m-a-x.livejournal.com

У сусідньому селі Гальчин є приватна астрономічна обсерваторія «Липневий ранок», яка входить у топ-сотню світового рейтингу відкривачів малих планет. Туди можна зайти на екскурсію.

Обсерваторія у Гальчині. Фото з elektraua.livejournal.com

Далі прямуємо до селища Червоне, де так-сяк зберігся ще один палац цукрових магнатів Терещенків.

Збудований 1851-го року на замовлення польського шляхтича Адольфа Гороховського палац у неоготичному стилі, нині у напівзруйнованому стані і належить Червонському жіночому монастирю. Подекуди вставили пластикові вікна, роблять примітивний ремонт. Та він досі, однак, має вражаючий вигляд.

Палац Терещенків у Червоному. Фото з m-a-d-m-a-x.livejournal.com

Поруч палацу чимало службових занедбаних будівель, трохи далі — діючий цукровий завод, а в ньому краєзнавчий музей на дві кімнати. Перша присвячена родині Терещенків, друга — історії заводу.

Палац Терещенків. На дальньому плані височіє труба цукрового заводу. Фото з m-a-d-m-a-x.livejournal.com

Із Червоного їдемо в Городківку до казкового вигляду 100-літнього костелу Святої Клари.

Костел Святої Клари. Фото з m-a-d-m-a-x.livejournal.com

Зважте, що при такому виборі маршруту та об’єктів доведеться поїздити сільськими дорогами, тож якщо вас це лякає — їдьте одразу на Бердичів.

Це місто заснували ще на початку ХV-го століття. Свого часу його називали «Волинським Єрусалимом», адже за переписом 1860-го року, понад 90% населення (більше 50 тисяч осіб) були євреями. 1926-го — понад 55% (більше 30 тисяч), а 2001-го лише 1% (800 осіб).

Від того колишнього Бердичева залишилась невеличка єврейська громада, зарослий бур’яном та чагарниками величезний старовинний кіркут (єврейське кладовище) зі склепом одного з найбільш шанованих хасидських цадиків (праведників) Леві Іцхака, три синагоги та пам’ятний знак на місці єврейського гетто.

Кіркут у Бердичеві. Фото з technolirik.livejournal.com

Місто цікаве саме по собі. За часів Російської імперії воно входило до першої п’ятірки за кількістю населення. Там чимало старих будівель і загалом 92 пам’ятки архітектури, історії та монументального мистецтва.

Найвідомішою з них, безперечно, є Монастир Кармелітів Босих. Спочатку це був замок польського магната, воєводи і генерального старости київського краю Януша Тишкевича.

Той, будучи в полоні у татарів, дав обітницю після звільнення подарувати замок католицькому Ордену босих братів Пресвятої Діви Марії з гори Кармель під монастир.

Фортеця-монастир Кармелітів-Босих. Фото з m-a-d-m-a-x.livejournal.com

Будівництво монастиря в стінах замку тривало вісім років і закінчилось у 1642-гому. Головний храм монастиря — костел Святої Трійці зводили над нижнім костелом Непорочного Зачаття Діви Марії за проектом та під керівництвом коменданта Кам’янецької фортеці Яна де Віте і освятили 1754-го року.

Головний храм монастиря — костел Святої Трійці. Фото з m-a-d-m-a-x.livejournal.com

Монастир пережив чимало історичних перипетій, облоги, періоди розквіту та занепаду і наразі є однією з найцікавіших пам’яток Житомирщини.

У флігелі монастиря-фортеці розташовується Бердичівський історичний музей на 7 експозиційних залів.

Ще одним привабливим для туристів об’єктом у Бердичеві є костел Святої Варвари (1826 р.). Тут деякий час грав та навчався юний Фредерік Шопен.

Проте перед усім храм цікавий тим, що саме в ньому, у 1850-тому, році французький класик Оноре де Бальзак повінчався із польською графинею Евеліною Ганською.

Костел Святої Варвари. Фото з wikimedia.org

Їхній роман розпочався з листування.

Перший лист з підписом «Іноземка» Бальзак отримав 1832 року. На той час Евеліна була заміжня за шляхтичем Вацлавом Ганським (їхній маєток теж був на Житомирщині, у селіВерхівня, палац зберігся до наших днів).

У 1833-тьому вони вперше зустрілись. Їхнє листування тривало майже 10 років. Заможна графиня, що народила семеро дітей, з яких вижила лиш одна донька, овдовіла 1841 року. Проте з Бальзаком, який 1847-го року навіть приїхав в Україну, після низки романтичних і бюрократичних перипетій, вони побрались аж у 1950-тому.

У селі Верхівня палац Ганських зберігся до наших днів. Фото volyn.tabloyid.com

Потім переїхали в Париж, де через п’ять місяців після весілля 51-річний класик помер від хвороб, а на півтора року молодша двічі вдова, як говорять дослідники, мала ще любовні інтриги. Зрештою, варто почитати про цей роман окремо і в подробицях.

Навпроти костьолу встановлений пам’ятник письменнику.

Також у Бердичеві є пивоварня. Час від часу там проводять екскурсії з дегустацією. Якщо на них потрапити не вдасться, то є фірмовий магазин.

ДЕНЬ ДРУГИЙ

З Бердичева їдемо до Житомира.

Дорогою варто заїхати у Старий Солотвин, де на острові серед річки Кодянка причаївся казковий мисливський будиночок.

Мисливський будиночок у Старому Солотвині. Фото з zorge-richard.livejournal.com

Острів створений штучним шляхом у 1970-тому році, а хатку звели у 85-тому. Ще пізніше поклали місток. Будиночок призначався для рибалок і мисливців, проте нині зачинений і пустий. Та це не відбирає його мальовничості.

Ще у селі є дерев’яна церква кінця ХІХ ст.

Майже біля Житомира, у селі Гуйва зберігся цікавий об’єкт — одна з 16-ти в Європі і одна з трьох в Україні ставок вищих чинів Вермахту. А саме командний пункт рейхсфюрера СС Генріха Гіммлера «Гегевальд».

Саме тут, на одній з великих нарад вищих чинів СС, він зачитав сумнозвісний план «Ост», який передбачав колонізацію східних територій. І навіть почав його втілювати навколо резиденції.

Один із наземних бункерів ставки знаходиться на території військової частини, а до іншого (праворуч від траси, якщо їхати з Бердичева) доступ вільний.

Один із бункерів ставки Гіммлера в Гуйві. Фото з ukrainaincognita.com

Наземний бункер представляє собою паралелепіпед із бетонних стін товщиною стін 3 м, які раніше були покриті також півметровим шаром гуми. Всередину доступу немає. Кажуть, місцеві там зберігають картоплю, а підземна частина залита бетоном.

Можливо не надто привабливе і занедбане місце, та чому б не «доторкнутись до історії», якщо однак по дорозі.

 Центральна площа Житомира. Фото sevsovet.com.ua

У самому Житомирі, який заснували на річці Тетерів ще наприкінці ІХ ст, чимало парків, храмів, музеїв, цікавої архітектури і пам’яток.

Тут є ботанічний сад, галерея, дамба на річці, красива водонапірна вежа, пожежна каланча та багато іншого. Тож можна просто гуляти містом, час від часу зупиняючись біля пам’яток та напитуючи у місцевих дорогу до нових.

Можна проїхатись у ретро-трамваї. Погуляти парком Гагаріна, в якому перейти через Тетерів пішохідним мостом, другим за вистою (43 м.) в Україні після «Стрімкої Лані» у Кам’янці Подільському.

Скеля «Голова Чацького» в Житомирі. Фото we.org.ua

Варто знайти скелю над річкою, яку величають «Голова Чацького», так як вона дійсно має обриси профілю голови освітнього діяча Речі Посполитої Тадеуша Чацького, вийти на Замкову гору і завітати до музею космонавтики імені Сергія Корольова, який народився в Житомирі. 3D-панораму музею космонавтики можна подивитися тут.

ЯК ДОЇХАТИ

На своєму авто увесь запропонований маршрут складе приблизно 450 км. Дістатися з Києва до Бердичіва чи Житомира легко можна знайшовши попутку на Blablacar за 70-80 грн.

Автобусом-маршруткою з Києва до Бердичева можна доїхати приблизно за 100 грн (залежно від рейсу). Вони курсують доволі часто.

Дешевше їхати залізницею, а саме електричками «Київ – Рівне» (847 Л, вирушає зі столиці о 7:47) чи «Київ – Шепетівка» (841 Д, виходить о 8:41). В дорозі трохи більше трьох годин. Коштує 40-60 грн, залежно від вагону і дня тижня. Якщо будете їхати тільки на один день у Бердичів, то рівненська електричка стартує звідти на Київ о 19:02.

Також залізницею можна дістатись з інших куточків України, якщо не до Бердичева, то до Козятина, з якого приїхати електричкою.

Маршрут Бердичів — Житомир на автобусі обійдеться приблизно у 25 грн. З Житомира у Київ автобусом — в межах 100 грн.

НА ЩО ПОТРІБНІ ГРОШІ

У Бердичеві, а особливо у Житомирі, чимало кафе, їдалень, ресторанів, тож буде з чого вибрати.

Та однак термос, яблука і бутерброди ще нікому в дорозі не заважали. Це ж не в гори підійматись.

За вхід до музею космонавтики заплатите 15 грн. За екскурсію — 60. Дітям вдвічі дешевше.

У Бердичеві чимало готелів. Переночувати, наприклад, у чотиризірковому «Дежа Вю» обійдеться у 383 грн за одномісний номер і 606 за двомісний.

Тризірковий «Пан готель», якщо вірити сайту, пропонує двомісні номери за цінами від 300 грн зі сніданком. Готель «Мірабелла» — від 250 грн за двомісний номер. «У свата» на околиці Бердичева — від 260 грн. Квартири подобово — від 200 грн.

У Житомирі вибір готелів і квартир подобово, звичайно ширший.

Якщо ночуватимете у наметі, то напевне найліпше буде знайти тихе непримітне місце у Старому Солотвині на березі річки.

1 грудня

Інші дати
День працівників прокуратури
Указом Президента України від 02.11.2000 року встановлено професійне свято - День працівників прокуратури - 1 грудня.
Розгорнути
Народився Микола Леонтович
(1877, с.Монастирок, Вінницька область - 1921) – український композитор, хоровий диригент, Його обробка для хору народної пісні «Щедрик» відома у всьому світі як різдвяна колядка «Carol of the Bells».
Розгорнути
Народився Платон Воронько
(1913, с. Чернеччина, Сумська область – 1988) – український письменник, публіцист. Автор поетичної збірки «Повінь».
«У моєї доні Оченята сонні, Рученьки, Мов з вати, Доня Хоче спати... Ніч прийшла Тихенька, Спи, Моя маленька...» (Платон Воронько)
Розгорнути
Народився Платон Майборода
(1918, с.Пелехівщина, Полтавська область – 1989) –український композитор, автор численних пісень і хорів, обробок народних пісень ( «Пісня про рушник», «Якщо ти любиш», «Ми підем де трави похилі», «Київський вальс»).
А чи ранньою, чи пізньою, Як цвістимуть всі сади, Я прийду до тебе піснею, Тільки прагни, тільки жди…(Платон Майборода)
Розгорнути
Народився Георгій Майборода
(1913, с. Пелехівщина Полтавської обл. - 1992) - український композитор. Автор багатьох опер, симфоній, концертів для голосу з оркестром, для скрипки з оркестром, симфонічних варіацій для віолончелі з оркестром, хорів, романсів.
Розгорнути