chrome firefox opera safari iexplorer

Терпіння українців на межі, — опитування

12 липня 2016 о 12:17

Дві третини українського населення не готові більше терпіти зниження рівня власного життя, бо їхнє матеріальне становище вже зараз є нестерпним (за рік цей відсоток виріс на 7%), а 20,5% — бо зневірилися в успіху реформ (у липні 2015 року — 25%).

Тільки 8% опитаних готова й надалі терпіти подальше зниження рівня власного життя заради кінцевого успіху реформ стільки, скільки потрібно. А 25% — не більше року.

Про це свідчать результати опитування, проведеного спільно фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та соціологічна служба Центру Разумкова з 1 по 16 травня 2016 року

За словами директора Фонду «Демократичні ініціативи» Ірини Бекешкіної, дослідження було проведено до того, як було оголошено про нові тарифи, і зараз терпіння вже на межі.

«Я дуже боюся, що може бути вибух, пов’язаний з тарифами, з тарифами треба щось зробити», — сказала вона в коментарі «Громадському радіо».

Ще одним невтішним висновком дослідження стало те, що, як і рік тому, переважна більшість українців не вірить в успішність реформ: 37% — мають лише частку надії в реформи, а 28% – абсолютно зневірені в успіху.

В успіху реформ переконані лише 5% опитаних. Ще 24% загалом вірять в те, що реформи можуть бути вдалими, але мають певні сумніви.

Схожі очікування в українських громадян і від діяльності нового уряду: тільки 4% переконані в тому, що він повністю впорається з проведенням реформ, і ще 22% сподіваються на відносний успіх.

Натомість 33% українців мають сумніви в успішності нового уряду, а 18% думають, що новий уряд буде взагалі провальним.

«Ця невіра є дуже тривожним фоном для проведення реформ, тому що для цього треба, щоб люди вірили в успіх. Взагалі успіх будь-якої справи залежить від того, наскільки люди вірять в цей успіх, а тут ми бачимо, що такого не має», — попередила про тривожні тенденції у суспільстві соціолог.

Усього було опитано 2016 респондентів віком від 18 років зі всіх регіонів України за винятком окупованого Криму та тимчасово непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей.

7 жовтня

Інші дати
7 жовтня відзначаємо:
  • Всесвітній день архітектора.
  • Міжнародний день житла (Всесвітній день Хабітат).
  • Міжнародний день лікаря.
Розгорнути
1253 — коронація галицько-волинського князя Данила Романовича (Галицького)
королівською короною, надісланою Папою Іннокентієм IV. Данило Галицький (1201 – 1264) відновив і розбудував Галицько-Волинську державу. Сприяв розвитку міст, залучаючи туди ремісників і купців. За його правління були побудовані міста Холм, Львів, Кременець, Данилів, Стіжок. За часів його князювання Галицько-Волинська держава, маючи кордони по Карпатах, Дніпру та Дунаю, була фактично найбільшою державою Європи, праобразом першої української національної держави.
Історичною заслугою Данила Романовича було об’єднання в одне князівство земель Галичини і Волині, роз’єднаних після смерті Романа… Данилові не вдалося здійснити свого найголовнішого наміру — визволити західні землі з-під ординського ярма. Але державна організація, яку він створив, була настільки сильна, що ханські орди не змогли її зруйнувати, і Галицько-Волинське князівство знову підвелося із занепаду і набрало нової сили. (Іван Крип’якевич)
Розгорнути

Новини Дивитися всі