chrome firefox opera safari iexplorer

Побачило світ видання вибраних творів Михайла Старицького

14 листопада 2016 о 12:25

За програмою «Українська книга» у Черкасах вийшла друком збірка вибраного Михайла Старицького, до якої увійшли твори різного жанру і проблематики.

На 380 сторінках видання можна знайти поезії М. Старицького, повісті «Безбатченко» та «Облога Буші», драму «Маруся Богуславка».

img_3048

Ініціатор видання Микола Томенко у своїй передмові до видання зазначив, що імʼя Михайла Старицького – серед його авторитетних та широковідомих земляків, які родом із Чорнобаївського району Черкаської області. Це і непереможний українець Іван Піддубний, і поет-інтелектуал та перекладач Михайло Драй-Хмара, і, безсумнівно, Михайло Старицький, 175-річний ювілей якого ми вшановували у 2015 році.

Микола Томенко звернув увагу на потребу у популяризації творів Старицького, які були менш знаними за радянських часів, його перекладів (яких загалом близько 200 творів), а також його унікальної поетичної спадщини, що містить як патріотичні, так і ліричні твори. Не дарма один з його віршів «Виклик», написаний у 1870 році, нині громадськість сприймає як слова української народної пісні:

Ніч яка, Господи, місячна, зоряна,
Видно, хоч голки збирай!
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай!

За словами Миколи Томенка, це нове видання вибраних творів Михайла Старицького ближчим часом буде презентовано на його батьківщині — Черкащині, а також, відповідно до програми «Українська книга», воно надійде до кожної бібліотеки України.

«Рідна країна»

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути