chrome firefox opera safari iexplorer

Морозиво взимку: корисно чи небезпечно?

20 грудня 2016 о 14:30

Всі ми в літню спеку мріємо про порцію прохолодного морозива, легкий і освіжаючий смак якого подарує свіжість і гарний настрій. Але зараз, під час зимової холоднечі, відмовитися від цих ласощів все одно складно. Рука в супермаркеті так і тягнеться до чергової замороженої смакоти, але тут же відразу згадуються слова наших бабусь, які вважали, що цей продукт може викликати біль у горлі та навіть ангіну. Чи так це?

Сучасні експерти і медики впевнені, що це — міф. Більше того, деякі педіатри та терапевти радять у складі комплексного лікування деяких форм тонзиліту використовувати жирне натуральне морозиво. Воно допоможе зняти набряклість, полегшить дихання і, звичайно, підніме настрій, що дуже важливо для хворої людини.

У деяких східних культурах заборонено вживати охолоджені продукти у зимовий час, бо вони відбирають енергію. І, дійсно, під час важкого гірського переходу, тобі і самій навряд чи захочеться замороженого смаколика. Але, перебуваючи в теплі біля каміна або у затишному кафе, одна порція холодної солодощі призвести до ангіни або розвитку грипу не зможе.

Єдине, про що варто пам'ятати, — калорійність цього десерту і велика кількість цукру в його складі. Однак і в цьому випадку занадто боятися не варто. Головне — знати міру! Класичні різновиди морозива, як і інші молочні продукти, є одним з найкращих природних джерел кальцію. Проте зловживати солодощами, особливо у вечірній час, не варто.

Що стосується запасу енергії: східна мудрість тут помиляється. Прості вуглеводи, що містяться в морозиві, поліпшать життєвий тонус і загальне самопочуття. Але, на жаль, цей ефект дуже швидко проходить, тому про повноцінний сніданок, обід і вечерю морозивом не йдеться. Морозиво має бути лише десертом. (За матеріалами Твій малюк)

Цікаві факти про морозиво

    • Історія морозива сягає сивої давнини. На думку істориків, перші холодні ласощі винайшли понад п'ять тисяч років тому в Древньому Китаї. Вже тоді імператорська сім'я мала можливість насолоджуватись морозивом, до складу якого входили молоко, лід, сік і фрукти.
    • Морозиво у тому вигляді, до якого ми звикли, з'явилося порівняно недавно. У вафельному ріжку його подають лише з 1896 року, до того морозиво, як правило, їли з маленьких тарілочок.
    • Найбільше споживання морозива в усьому світі припадає на Сполучені Штати. Середньостатистичний американець з'їдає понад 20 літрів морозива за рік (за даними Міжнародної асоціації Dairy Foods), а майже 9 з 10 американців мають у своєму холодильнику морозиво.
    • Шеф-кухар Хестон Блюменталь у Великобританії виготовив ріжок морозива висотою понад 4 метри, а вага начинки склала понад тонну. Для того, щоб це кулінарне диво застигло, пішов цілий місяць.
    • Протягом життя одна корова може виробити достатню кількість молока, щоб зробити до 30000 літрів морозива.
    • Найпопулярнішим морозивом у світі вважається ванільне (понад 33% шанувальників), шоколадне полюбляють усього 19%.
    • У Канаді більше морозива продається взимку, аніж влітку.
    • У всьому світі щороку споживається близько 15 мільярдів літрів морозива. Цього достатньо, щоб заповнити ним 5000 олімпійських басейнів.
    • Дієтологи вважають, якщо регулярно їсти морозиво, можна схуднути, головний секрет — в кількості цих ласощів. Кальцій, яким насичене морозиво, активно спалює калорії, і дієтологи в США, Іспанії навіть рекомендують включати морозиво в раціон тих, хто худне, — по 70-100 грамів в день. До того ж, морозиво добре вгамовує голод через його повільне споживання.

(За матеріалами factday.net)

 

5 серпня

Інші дати
Ілля Рєпін
1844 – визначний художник-реаліст українського походження.
Розгорнути
Народився Юрій Хорунжий
(1937, м. Київ - 2007) - український письменник, журналіст, громадський діяч. автор близько 30 книжок, історичних повістей, романів, оповідань та есе. Зокрема, "Скифи", "Гонитва до мосту", "Таємна грамота", "Гетьмани України" та ін. Упорядник книжки спогадів "Опреа СВУ - музика ГПУ", "Вибраних творів"  Л. Старицької-Черняхівської.
Розгорнути
Народився Борис Антоненко-Давидович
(1899, м. Ромни Сумської обл. - 1930) - український письменник, літературо- і мовознавець. Автор книжок "Запорошені силуети", "За ширмою", "Слово матері", "Як ми говоримо", "Смерть. Сибірські новели. Завищені оцінки".
Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників, це - не тільки ознака, а й обов'язок кожної культурної людини. Культурними в нас мусять бути всі, незалежно від того працює людина розумово чи фізично.
Розгорнути
Народився Борис Гмиря
(1903, м.Лебедин Сумська  область – 1969) - український оперний та камерний співак. Виконавець основних партій в операх «Тарас Бульба» Миколи Лисенка, «Наймичка» Миколи Вериківського, «Іван Сусанін» Михайла Глінки, «Русалка» Олександра Даргомижського,  «Фауст» Шарля Гуно).
Розгорнути