chrome firefox opera safari iexplorer

Завтра християни відзначатимуть Преображення Господнє

18 серпня 2017 о 16:10

19 серпня православні відзначатимуть велике свято — Преображення Господнє.

Як розповідає біблійна легенда, під час перебування в Галилеї Ісус Христос разом зi своїми учнями Петром, Яковом та Іваном зійшов на гору Фафор, щоб помолитися. Учні його сіли відпочити і від утоми заснули. А коли прокинулися, побачили Ісуса в сліпучо білому одязі, з осяяним обличчям — він преобразився. Поряд з ним стояли два найбільші пророки — Мойсей та Ілля. Вони відкрили Божому сину правду про останні дні Його земного життя: йому доведеться в стражданнях померти на хресті й воскреснути. Петро, Яків та Іван мимоволі відчули райське блаженство, а Ісус їм повідомив, що таке Царство Небесне приготоване усім, хто віритиме в нього...

Це свято ще називають Яблучним Спасом, адже до церкви цього дня йдуть святити яблука, груші, виноград, мед. Освячення плодів у день свята Преображення набуло в християнстві особливого символічного значення: воно символізує розквіт і плодючість усього створеного у нескінченому царстві життя.

До Спаса наші предки завжди намагалися закінчити жнива, адже після цього дня погода вже могла бути примхливою — з дощами і холодними днями та навіть заморозками. У народі з цього приводу казали: «Прийшов Спас — пішло літо від нас», «Від Преображення погода преображається», «Прийшов другий Спас — бери рукавиці про запас».

Повертаючись із церкви з кошиком свячених плодів, уся родина сідала розговлятися, адже свято припадає якраз на Успенський піст. Проте цього дня дозволяється споживати рибу, олію та вино. Святковою стравою на Спаса є печені яблука, також готують пироги й штруделі з яблучною начинкою, а запивають їх узваром або киселем.

Також цього дня поминають померлих. Тому варто відвідати могилки своїх покійних родичів, запалити спасівську свічку з нового воску та щиро помолитися за упокій душ усіх, хто відійшов у кращий світ.

Розділи: Традиції

27 липня

Інші дати
Володимир Воробйов
1876 – професор анатомії, член АН УРСР. Засновник школи функціональної динамічної анатомії. Створив у Харкові перший у світі «Музей становлення людини». Автор «Атласу анатомії людини» в 5 т.
Розгорнути
Володимир Маковський
1870 – український учений у галузі турбінобудування. Засновник вітчизняної наукової школи газотурбобудування.
Розгорнути
Народився Іван Гнатюк
(1929, с. Дзвинячі Тернопільської обл. - 2005) -  український поет. Автор збірок "Паговіння", "Калина", "Повнява", "Жага", "Життя", "Дорога", "Чорнозем", "Турбота" та ін.
Розгорнути
Народився Володимир Короленко
(1853, м.Житомир – 1921) — письменник, журналіст, публіцист і громадський діяч. Автор вторів «Сліпий музикант», «У поганому товаристві», «Сорочинська трагедія» та ін.
«Ні, не вихваляти треба терор, а застерігати від нього, звідки б він не виходив. І благо тій стороні, яка першою зуміє відокремитись від кривавого туману, й першою згадає, що мужність у відкритому бою може йти поряд із людяністю і великодушністю до переможеного… Історія нас розсудить…». (Володимир Короленко).
Розгорнути