chrome firefox opera safari iexplorer

Завтра християни відзначатимуть Преображення Господнє

18 серпня 2017 о 16:10

19 серпня православні відзначатимуть велике свято — Преображення Господнє.

Як розповідає біблійна легенда, під час перебування в Галилеї Ісус Христос разом зi своїми учнями Петром, Яковом та Іваном зійшов на гору Фафор, щоб помолитися. Учні його сіли відпочити і від утоми заснули. А коли прокинулися, побачили Ісуса в сліпучо білому одязі, з осяяним обличчям — він преобразився. Поряд з ним стояли два найбільші пророки — Мойсей та Ілля. Вони відкрили Божому сину правду про останні дні Його земного життя: йому доведеться в стражданнях померти на хресті й воскреснути. Петро, Яків та Іван мимоволі відчули райське блаженство, а Ісус їм повідомив, що таке Царство Небесне приготоване усім, хто віритиме в нього...

Це свято ще називають Яблучним Спасом, адже до церкви цього дня йдуть святити яблука, груші, виноград, мед. Освячення плодів у день свята Преображення набуло в християнстві особливого символічного значення: воно символізує розквіт і плодючість усього створеного у нескінченому царстві життя.

До Спаса наші предки завжди намагалися закінчити жнива, адже після цього дня погода вже могла бути примхливою — з дощами і холодними днями та навіть заморозками. У народі з цього приводу казали: «Прийшов Спас — пішло літо від нас», «Від Преображення погода преображається», «Прийшов другий Спас — бери рукавиці про запас».

Повертаючись із церкви з кошиком свячених плодів, уся родина сідала розговлятися, адже свято припадає якраз на Успенський піст. Проте цього дня дозволяється споживати рибу, олію та вино. Святковою стравою на Спаса є печені яблука, також готують пироги й штруделі з яблучною начинкою, а запивають їх узваром або киселем.

Також цього дня поминають померлих. Тому варто відвідати могилки своїх покійних родичів, запалити спасівську свічку з нового воску та щиро помолитися за упокій душ усіх, хто відійшов у кращий світ.

Розділи: Традиції

2 липня

Інші дати
Ольга Олійник
1925 – український радянський математик. Перша радянська жінка, котра у 29 років стала доктором фізико-математичних наук.
Розгорнути
Володимир Правдич-Немінський 
1879 – український фізіолог, електрофізіолог, нейрохімік. Уперше зареєстрував електричну активність головного мозку тварини та класифікував записані хвилі (нині це називають електроенцефалограмою).
Розгорнути
Народився Володимир Александров
(1825, с. Бугаївка, Харківська область – 1894) – український письменник, музикант, фольклорист, краєзнавець, доктор медицини. Автор оперети «За Немань іду», збірок поезій та перекладів, зібрав та опублікував «Народний пісенник з найкращих українських пісень».  
Ти несись, мій спів, з мольбою, В небо відлітай. І на тихую розмову Вийди, мила в гай. А в гаю гримить, стихає Пісня солов'я, Тож він милу викликає, Молить, як і я. (Володимир Александров)
Розгорнути
Народився Михайло Спіров
(1892, Росія – 1973) – український вчений-анатом, лімфолог. Праці (понад 60) присвячені дослідженню лімфатичної системи, вивченню будови центральної нервової системи, питанням тератології, методиці викладання анатомії та її історії.
Розгорнути

Новини Дивитися всі