Третій Спас (Горіховий, Хлібний, Спас на полотні) символізує перенесення нерукотворного образу Ісуса Христа з міста Едесси до Константинополя. Божественний Лик Спасителя, який відпечатався на полотні (убрусі), є одним із найпоширеніших образів у слов’янській іконописній традиції.
Саме цю ікону вишивали на бойових стягах війська, які йшли в похід; заходячи в храм, віруючі люди разом з іншими молитвами читають тропар Нерукотворному Образу Спасителя, що свідчить про особливе вшанування святині.
За народною традицією 29 серпня ― це вже третій Спас.
Після свята Успіння Пресвятої Богородиці закінчувалася жнива, а значить, на Третій Спас уже пекли новий хліб і пироги з борошна нового врожаю. Ще цей Спас називають Горіховим, бо достигають лісові горіхи, і їх можна було заготовляти і освячувати в церкві.
На Горіховий Спас в багатьох містах раніше влаштовували ярмарки, де продавали домоткані полотна. У народі говорили: «Перший Спас — на воді стоять, Другий Спас — яблука їдять, Третій Спас — на горі полотна продають». Звідси ще одна його назва – «Спас на полотні», або Полотняний Спас. Вважалося, що торгівля в цей день буде особливо сприятливою.
У цей день випікають хліб із нового врожаю, і після освячення він є головним на столі цього дня. Поряд також мають бути мед, яблука та горіхи. Як і на Маковий Спас, цього дня треба освячувати воду, а воду з підземних джерел вважають цілющою.
